Відмінності між версіями «Хамелити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
'''Хамели́ти''' — (розмовне, діалектне) жувати з труднощами, повільно й насилу пережовувати їжу (часто через відсутність зубів або тверду їжу). | '''Хамели́ти''' — (розмовне, діалектне) жувати з труднощами, повільно й насилу пережовувати їжу (часто через відсутність зубів або тверду їжу). | ||
| − | [[Файл:1728042487 3448.jpg| | + | [[Файл:1728042487 3448.jpg|міні|праворуч знизу|Людина, яка важко жує їжу]] |
== Поняття == | == Поняття == | ||
Поточна версія на 22:26, 31 березня 2026
Хамели́ти, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелюхамелю, насилу п’ятдесят умелю. Старий вже, хамелить-хамелить той сухар, а проковтнути не може. Не хамели так довго, їж швидше! Бабуся хамелила кашу майже годину Ном. № 8146.Шаблон:Картка:Слово
Хамели́ти — (розмовне, діалектне) жувати з труднощами, повільно й насилу пережовувати їжу (часто через відсутність зубів або тверду їжу).
Поняття
Жувати повільно, з зусиллям, ледве роздрібнюючи їжу ротом. (переносно, рідше) Повільно й важко щось робити, «мусолити».
Синоніми
- жувати з трудом
- жмакати
- муляти
- жвакати (розм.)
- перемелювати (перен.)
Антоніми
- швидко жувати
- легко проковтувати
Джерела
- Приказки та прислів’я Номиса
- Діалектні записи української мови
- Український тлумачний словник