Відмінності між версіями «Жиденя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Жиденя, -няти, '''''с. ''Жиденокъ. ''Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящит...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Жиденя | + | {{Значення слова |
| − | [[ | + | |слово = жиденя |
| + | |частина_мови = іменник | ||
| + | |рід = середній | ||
| + | }} | ||
| + | |||
| + | '''Жиденя''' — застаріле та зневажливе слово, що вживалося в українській мові для позначення дитини єврейського походження. У сучасній мові вважається образливим і не рекомендоване до вживання. | ||
| + | |||
| + | == Етимологія == | ||
| + | Походить від слова «жид», яке в історичному контексті використовувалося для позначення євреїв, але згодом набуло негативного забарвлення. | ||
| + | |||
| + | == Вживання == | ||
| + | Слово трапляється переважно в старих текстах, художній літературі XIX — початку XX століття або в контексті історичних досліджень. | ||
| + | |||
| + | == Приклади == | ||
| + | * «На подвір’ї гралося мале жиденя…» (з художньої літератури XIX ст.) | ||
| + | * «У тексті автор використовує слово “жиденя” як відображення мовних норм того часу.» | ||
| + | |||
| + | == Сучасні відповідники == | ||
| + | * єврейська дитина | ||
| + | * дитина єврейського походження | ||
| + | |||
| + | == Зображення == | ||
| + | [[Файл:Jewish_child_traditional_clothing.jpg|міні|праворуч|Приклад традиційного одягу єврейської дитини (ілюстративне фото)]] | ||
| + | |||
| + | == Примітки == | ||
| + | {{reflist}} | ||
| + | |||
| + | == Джерела == | ||
| + | * Словник української мови (в 11 томах) | ||
| + | * Етимологічний словник української мови | ||
Поточна версія на 14:54, 30 березня 2026
Жиденя — застаріле та зневажливе слово, що вживалося в українській мові для позначення дитини єврейського походження. У сучасній мові вважається образливим і не рекомендоване до вживання.
Етимологія
Походить від слова «жид», яке в історичному контексті використовувалося для позначення євреїв, але згодом набуло негативного забарвлення.
Вживання
Слово трапляється переважно в старих текстах, художній літературі XIX — початку XX століття або в контексті історичних досліджень.
Приклади
- «На подвір’ї гралося мале жиденя…» (з художньої літератури XIX ст.)
- «У тексті автор використовує слово “жиденя” як відображення мовних норм того часу.»
Сучасні відповідники
- єврейська дитина
- дитина єврейського походження
Зображення
Примітки
Джерела
- Словник української мови (в 11 томах)
- Етимологічний словник української мови
