Відмінності між версіями «Свистовач»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках: | Тлумачення слова у сучасних словниках: | ||
| + | |||
Синонім до слова «свистун» у значенні людини, що свистить. | Синонім до слова «свистун» у значенні людини, що свистить. | ||
| + | |||
Порожній горіх з отвором. | Порожній горіх з отвором. | ||
| + | |||
псл. svistati; | псл. svistati; | ||
можливо, споріднене з дісл. hvísla «шептати, свистіти, бушувати», дангл. hvistlian «свистати», англ. whistle «тс.»; | можливо, споріднене з дісл. hvísla «шептати, свистіти, бушувати», дангл. hvistlian «свистати», англ. whistle «тс.»; | ||
| Рядок 12: | Рядок 15: | ||
зіставлення з лит. švil˜pti «свистати» і виведення від *svipati (Machek ESJČ 597) є гіпотетичним; | зіставлення з лит. švil˜pti «свистати» і виведення від *svipati (Machek ESJČ 597) є гіпотетичним; | ||
р. свиста́ть, бр. свіста́ць, др. свистати, п. świstać, ч. svištěti, слц. svišt’at’, м. свисти, слн. svískati «шипіти, бризкати», svīščàti «свистіти», стсл. свистати; | р. свиста́ть, бр. свіста́ць, др. свистати, п. świstać, ч. svištěti, слц. svišt’at’, м. свисти, слн. svískati «шипіти, бризкати», svīščàti «свистіти», стсл. свистати; | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:20%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:1px #66CDAA solid; border-bottom:1px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:20%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:1px #66CDAA solid; border-bottom:1px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 22:07, 29 березня 2026
Свисто́вач, -ча, м. = Свистун 3. Вх. Зн. 62.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Синонім до слова «свистун» у значенні людини, що свистить.
Порожній горіх з отвором.
псл. svistati; можливо, споріднене з дісл. hvísla «шептати, свистіти, бушувати», дангл. hvistlian «свистати», англ. whistle «тс.»; у такому разі зводиться до іє. *k῀vis-/k῀veis- (Walde–Hofm. II 403–404); розглядається також (Mеillet–Ernout 1099) як експресивне утворення; в окремих слов’янських мовах існують інші звукові варіанти: схв. зви́знути, слн. [zvizdati], стсл. звиздати, п. gwizdać, ч. hvízdati, вл. hwizdać; зіставлення з лит. švil˜pti «свистати» і виведення від *svipati (Machek ESJČ 597) є гіпотетичним; р. свиста́ть, бр. свіста́ць, др. свистати, п. świstać, ч. svištěti, слц. svišt’at’, м. свисти, слн. svískati «шипіти, бризкати», svīščàti «свистіти», стсл. свистати;
Ілюстрації
|
Джерела та література
«Старий Марко був відомий на все село як запеклий свистовач: він міг висвистати будь-яку мелодію так чисто, наче грав на сопілці». Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 107.
