Відмінності між версіями «Побрести»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Побрести, -бреду́, -де́ш, '''''гл. ''1) Пойти въ бродъ. ''Побреду я по кісточки, щоб любили неві...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побрести, -бреду́, -де́ш, '''''гл. ''1) Пойти въ бродъ. ''Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. ''Ном. ''Хоч побреду через воду, да до свого роду. ''Чуб. V. 460. 2) Побрести. ''Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. ''Рудч. Ск. II. 14. | '''Побрести, -бреду́, -де́ш, '''''гл. ''1) Пойти въ бродъ. ''Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. ''Ном. ''Хоч побреду через воду, да до свого роду. ''Чуб. V. 460. 2) Побрести. ''Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. ''Рудч. Ск. II. 14. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Побрести́ — означає початок повільного, важкого руху або перехід водойми вбрід. Слово має давньоіндоєвропейське походження (корінь *bhredh- — іти по воді). Семантичний розвиток відбувався від вузького значення «переходити річку» до ширшого «йти важкою ходою», оскільки рух у воді вимагає значних зусиль і є повільним. Спорідненими є слова: брід, брести, брів. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Етимологічний словник української мови (ЕСУМ). Том I, стаття «Брести». Словник української мови (СУМ-20). Академічне видання НАН України. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет Суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/ Факультет Суспільно-гуманітарних наук]] | ||
Поточна версія на 13:38, 28 березня 2026
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл. 1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Ном. Хоч побреду через воду, да до свого роду. Чуб. V. 460. 2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів. Рудч. Ск. II. 14.
Сучасні словники
Побрести́ — означає початок повільного, важкого руху або перехід водойми вбрід. Слово має давньоіндоєвропейське походження (корінь *bhredh- — іти по воді). Семантичний розвиток відбувався від вузького значення «переходити річку» до ширшого «йти важкою ходою», оскільки рух у воді вимагає значних зусиль і є повільним. Спорідненими є слова: брід, брести, брів.
Джерела та література
Етимологічний словник української мови (ЕСУМ). Том I, стаття «Брести». Словник української мови (СУМ-20). Академічне видання НАН України.
