Відмінності між версіями «Ханиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Історія слова ==
 
== Історія слова ==
−
[[Файл:Yak-perestaty-linuvatys.jpg|600x290px|обрамити|Ледача людина]]
+
[[Файл:Рор.png|800x310px|обрамити|«Сидить царь хан і цариця ханиця»]]
  
−
'''Слово хамний''' - це рідкісне, діалектне й застаріле українське слово, яке має дуже цікаву історію та специфічне значення, що відрізняється від сучасного розуміння кореня «хам».
+
'''Слово хани́ця''' - це фемінітив, утворений від основи хан- за допомогою суфікса -иц(я), що є традиційним для української мови при створенні жіночих титулів (порівняйте: цар - цариця, князь - княгиня/князиця).
−
Слово зафіксоване в історичній лексикографії завдяки видатним українським мовознавцям рубежу XIX–XX століть.
+
  
−
'''Слово хамний походить від іменника «хам»,''' який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.
+
'''Слово ханиця''' походить від іменника «хан», який був запозичений в українську мову з тюркських мов (пор. тюрк. хан - «правитель, володар»). Титул хан широко вживався у народів Центральної Азії та Золотої Орди.
  
−
'''Походження та значення цього слова:'''
+
'''Прикметниково-іменникова форма ханиця''' утворена на українському ґрунті за допомогою суфікса -иця, що слугує для творення назв осіб жіночої статі (пор.: цариця, княгиня - княжниця). Отже, слово є поєднанням іншомовної основи (хан) та українського словотвірного елемента.
−
* ''Етимологія (походження):'' cьогодні корінь (хам-) асоціюється з брутальністю, некультурністю (від біблійного Хама). Проте у західних говорах слово хамний (гордий, пихатий) могло розвинутися паралельно або під впливом семантики «ставити себе вище за інших», «дивитися на всіх як на слуг/хамів», або ж мати інше локальне походження (наприклад, у карпатських говорах слова, схожі на хам, часто означали велику силу, міць або важку упряж). В контексті Верхратського воно зафіксовано саме як «гордий, високомірний».
+
−
 
+
−
'''''Отже, слово хамний походить від іменника «хам»,''' який у слов’янських мовах означає грубу, невиховану, зухвалу людину. Первісно прикметник хамний уживався для характеристики людини, яка поводиться не лише грубо, а й зверхньо, із почуттям власної вищості. З часом значення розширилося і почало включати риси гордовитості та пихатості. У сучасній українській мові слово є маловживаним і має відтінок застарілості або діалектності.''
+
  
 
== Сучасний словник ==
 
== Сучасний словник ==
 +
''У сучасній українській літературній мові слово хани́ця вважається архаїзмом або історизмом.'' '''Замість нього частіше вживаються інші терміни:'''
  
−
'''У сучасній літературній українській мові слово хамний практично не використовується.''' Його витіснили більш уживані відповідники: гордий, пихатий, зарозумілий, зверхній. Може траплятися в художній літературі, історичних текстах або діалектному мовленні.  
+
* ''Ханша'' - найбільш розповсюджена форма (дружина хана або жінка-правителька у кочових народів);
 +
* ''Ханум'' - (тюрк. hanım) шанобливе звертання до жінки або титул дружини хана, що є історично точнішим для східного контексту;
 +
* ''Хатун'' - давній титул знатної жінки у тюркських та монгольських народів.
 +
 
 +
'''''Слово має застарілий характер і в сучасній українській мові майже не вживається.''''' Його замінює більш нормативна форма «ханша». Може траплятися у фольклорі, історичних джерелах або художніх творах.
  
 
== Ілюстрації ==
 
== Ілюстрації ==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 241702108-stock-photo-cute-proud-little-girl-in.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x300px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dd32dc83e0c10906fdad9d35663a0702-400x267.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження (1).jpg|x300px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (3).jpg|x300px]]
 
|}
 
|}
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
−
[[Файл:Словарь укр языка Гринченко by Russianname.jpg|310x210px|обрамити|Словарь української мови]]
+
'''Найвідоміша фіксація слова міститься у «Словарі української мови» Бориса Грінченка.''' Грінченко посилається на працю етнографа Павла Чубинського (Чуб. I. 121). Це свідчить про те, що слово побутувало у народній творчості (казках, піснях, легендах), де описувалися правителі Сходу або Криму.
−
 
+
−
'''Найвідоміша поява цього слова''' - у знаменитому «Словарі української мови» Бориса Грінченка (1907–1909 рр.), Том 4, сторінка 385. Грінченко посилається на шифр Вх. Зн. 76.  
+
−
 
+
−
Це означає праremote '''праці Івана Верхратського''' - «Знадоби до словаря южноруского» (галицький та закарпатський мовознавець, який збирав діалектизми й фольклор Західної України).
+
  
−
'''Заміна слову хамний у значенні «гордий, високомѣрный», варто звернути увагу на такі літературні та діалектні синоніми:'''
+
'''Також слово ханиця''' уживалося переважно в народному мовленні, фольклорі та замовляннях. Є варіантною формою до слова ханша. Образ ханиці часто поєднується з міфологічними уявленнями про владу та силу. '''Зокрема, у замовляннях слово функціонує в сакральному контексті:'''«там стоїть верба; під тією вербою сімсот коренів, а на тій вербі сімсот канатів, а на тих канатах видить сидить цар Хан і цариця Ханиця».
−
* ''Пихатий'' (надмінний, зарозумілий);
+
−
* ''Високодумний / Високомірний'' (той, хто забагато про себе думає);
+
−
* ''Гордовитий'' (сповнений гідності або гордині);
+
−
* ''Зарозумілий'' (зарозуміла людина);
+
−
* ''Бундючний'' (важливий, надутий, пихатий);
+
−
* ''Надменний'' (погордивий до інших);
+
−
* ''Гергепа / Герготати'' (діалектне: поводитися гордо, пишатися).
+
  
−
== Медіа ==
+
'''Для розширення контексту варто звернути увагу на споріднені терміни:'''
−
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=pCP8IVZ6JEY}}
+
* ''Ханеня / Ханенко'' - син хана (нащадок ханського роду);
 +
* ''Ханство'' - територія або держава, підвладна хану;
 +
* ''Бек / Бег'' - титул нижчого рангу, дружина якого називалася бегум;
 +
* ''Султана'' - дружина або донька султана.
  
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==
 
=== Використана література:===
 
=== Використана література:===
−
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
+
* Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 4, ст. 385.
−
* Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. - К., 1965. - С. 628–643.
+
* Верба // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. - 5-е вид. - Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015.- С. 110.
  
 
=== Використані інтернет джерела: ===
 
=== Використані інтернет джерела: ===
−
* https://hrinchenko.com/
+
* https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80
−
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9
+
* https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0_(%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]

Версія за 12:39, 28 березня 2026

Хани́ця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.

Історія слова

«Сидить царь хан і цариця ханиця»

Слово хани́ця - це фемінітив, утворений від основи хан- за допомогою суфікса -иц(я), що є традиційним для української мови при створенні жіночих титулів (порівняйте: цар - цариця, князь - княгиня/князиця).

Слово ханиця походить від іменника «хан», який був запозичений в українську мову з тюркських мов (пор. тюрк. хан - «правитель, володар»). Титул хан широко вживався у народів Центральної Азії та Золотої Орди.

Прикметниково-іменникова форма ханиця утворена на українському ґрунті за допомогою суфікса -иця, що слугує для творення назв осіб жіночої статі (пор.: цариця, княгиня - княжниця). Отже, слово є поєднанням іншомовної основи (хан) та українського словотвірного елемента.

Сучасний словник

У сучасній українській літературній мові слово хани́ця вважається архаїзмом або історизмом. Замість нього частіше вживаються інші терміни:

  • Ханша - найбільш розповсюджена форма (дружина хана або жінка-правителька у кочових народів);
  • Ханум - (тюрк. hanım) шанобливе звертання до жінки або титул дружини хана, що є історично точнішим для східного контексту;
  • Хатун - давній титул знатної жінки у тюркських та монгольських народів.

Слово має застарілий характер і в сучасній українській мові майже не вживається. Його замінює більш нормативна форма «ханша». Може траплятися у фольклорі, історичних джерелах або художніх творах.

Ілюстрації

Images (2).jpg Завантаження (1).jpg Images (3).jpg

Див. також

Найвідоміша фіксація слова міститься у «Словарі української мови» Бориса Грінченка. Грінченко посилається на працю етнографа Павла Чубинського (Чуб. I. 121). Це свідчить про те, що слово побутувало у народній творчості (казках, піснях, легендах), де описувалися правителі Сходу або Криму.

Також слово ханиця уживалося переважно в народному мовленні, фольклорі та замовляннях. Є варіантною формою до слова ханша. Образ ханиці часто поєднується з міфологічними уявленнями про владу та силу. Зокрема, у замовляннях слово функціонує в сакральному контексті:«там стоїть верба; під тією вербою сімсот коренів, а на тій вербі сімсот канатів, а на тих канатах видить сидить цар Хан і цариця Ханиця».

Для розширення контексту варто звернути увагу на споріднені терміни:

  • Ханеня / Ханенко - син хана (нащадок ханського роду);
  • Ханство - територія або держава, підвладна хану;
  • Бек / Бег - титул нижчого рангу, дружина якого називалася бегум;
  • Султана - дружина або донька султана.

Джерела та література

Використана література:

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 4, ст. 385.
  • Верба // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. - 5-е вид. - Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015.- С. 110.

Використані інтернет джерела:

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Ханиця&oldid=415958