Відмінності між версіями «Чванитися»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Чванитися1.png]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Чванитися2.png]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}} | {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}} | ||
Версія за 12:07, 27 березня 2026
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.
Зміст
Сучасні словники
Чванитися – виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.
Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).
Ілюстрації
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураЦікаві факти або додаткова інформація |
