Відмінності між версіями «Чванитися»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | [ | + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник української мови] |
==Цікаві факти або додаткова інформація== | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Версія за 11:38, 27 березня 2026
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.
Зміст
Сучасні словники
Чванитися, нюся, нишся, недок. Виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь.
Приклади: Панночки дуже чваняться собою і вередують женихами: той не гарний, той не багатий (Котл., II, 1953, 20); Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє (Шевч., І, 1963, 79); - В батьків та матерів є звичай чванитись своїми дочками та синами (Н.-Лев., IV, 1956, 338); Зимою в ріжнатих, весною в тачанці По селах літає і чваниться Струк (Перв., II, 1958, 350); *Образно. На тих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів (Донч., IV, 1957, 56).
Ілюстрації
|
|
|
|
