Відмінності між версіями «Упором»

Версія за 23:03, 22 березня 2026

Упором, нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).

Словники

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

род. у. Дія і стан того, що упирається

Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар)

род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього.

У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навчальної літератури)
Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навчальної літератури)
Упори греблі.

спорт. Вправа у вольтижуванні. род. у, діал. Упертість.

Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

опір

спротив

оплот

опора

підпора

опертя

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://goroh.pp.ua/