Відмінності між версіями «Середопістя»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | =='''Значення слова'''== | ||
| + | |||
'''Середопістя, -тя, '''''с. '''Середопістя, -тя, '''''с. ''«Середохрестя» або «Середопістя» – так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним. | '''Середопістя, -тя, '''''с. '''Середопістя, -тя, '''''с. ''«Середохрестя» або «Середопістя» – так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним. | ||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] | ||
| Рядок 16: | Рядок 18: | ||
5) Середопістя — Середопістя, -тя с. Крестопоклонная недѣля. (Словник української мови Грінченка) | 5) Середопістя — Середопістя, -тя с. Крестопоклонная недѣля. (Словник української мови Грінченка) | ||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 21:53, 23 грудня 2025
Зміст
Значення слова
Середопістя, -тя, с. Середопістя, -тя, с. «Середохрестя» або «Середопістя» – так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним.
Значення в інших словниках
1) Середопістя — середопі́стя іменник середнього роду церк. (Орфографічний словник української мови)
2) Середопістя — -я, с., церк. Четвертий тиждень великого посту. (Великий тлумачний словник сучасної мови)
3) Середопістя — Середопі́стя, -тя, -тю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4) Середопістя — СЕРЕДОПІСТЯ,я,с., церк. Четвертий тиждень великого посту. Раз в великий піст, в неділю на середопісті, Соломія сиділа з матір’ю в світлиці. (Н.-Лев., VI, 1966, 375). (Словник української мови в 11 томах)
5) Середопістя — Середопістя, -тя с. Крестопоклонная недѣля. (Словник української мови Грінченка)
Див.також. Наші традиції
У СЕРЕДОПІСТЯ НА ЛІД НЕ СТАВАЙ!
Через 20 днів після початку Великого сорокаденного посту відзначають Середопістя, яке завжди припадає на середу. Загалом Середопісним є весь четвертий тиждень Великого (Передвеликоднього, Великоднього) посту.
У народній традиції українців на Середохресну середу випікали з пшеничного борошна прісне обрядове печиво у формі хрестиків, яке так і називали - “хрести”. Його зберігали до того часу, коли їхали в поле сіяти яровину. Перед тим, як зробити перший засів, господар і вся сім'я з'їдали по такому середопісному коржикові, а одне печиво-”хрест” клали на ріллю, “щоб добре родила”.
Так називали українці четвертий тиждень Великого посту, адже він уважався «переломним», тобто серединним. Казали навіть, що опівночі з середи на четвер, якщо уважно прислухатися, можна почути тріск – так піст навпіл ламається. Тож люди у цей час не спали — прислухалися, а дехто й на вулицю виходив. Ще б пак: хто цей звук почує, протягом року не хворітиме і ніколи кістки не зламає! Народна прогностична прикмета говорить: - Тепле Середопістя — теплий Великдень.
Також у неділю виносять хрест на середину храму, аби вірні поклонялися йому, тричі припадаючи на коліна і торкаючись головою землі (підлоги). Звідси й з'явилися словосполучення «бити поклони», «віддавати поклони». Ревні християни здійснюють це не лише у храмі, а й удома, під час особистої молитви, принаймні вранці та ввечері - неодмінно.
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Настав час творіння писанок, минуло середопістя. Допоки люди пишуть писанку - доти народ український живе!
Джерела та література
1- https://slovnyk.me/dict/newsum/%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F
2- https://www.youtube.com/watch?v=3YZ2vDng5Cg
3- https://youtu.be/nrkZfWHiJ7Q
5- https://www.cultura.kh.ua/uk/folk-calendar/3116-seredohrestja