Відмінності між версіями «Сивина»
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | СИВИНА, и, ж. 1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Кач., II, 1958, 401); * У порівн. На його.. бороді повисла срібна осіння павутина і поблискувала на скупому сонці, як сивина (Донч., III, 1956, 14); // Сивий колір (волосся). Навіть брови та невеличкі вуса зараз були волохаті і мовби посріблені сивиною (Головко, II, 1957, 505); На сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл., Шхуна.., 1940, 111); // перен. Про старість. Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (Рильський, III, 1961, 324); Навесні, як гай, помолодію. То дарма, що втома й сивина (Дмит., Осінь.., 1959, 38); - І не соромно, тітко, у вашому віці говорити отаке? Сивини своєї посовістилися б! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 23:22, 26 жовтня 2025
СИВИНА, и, ж. 1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.., 1964, 410); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Кач., II, 1958, 401); * У порівн. На його.. бороді повисла срібна осіння павутина і поблискувала на скупому сонці, як сивина (Донч., III, 1956, 14); // Сивий колір (волосся). Навіть брови та невеличкі вуса зараз були волохаті і мовби посріблені сивиною (Головко, II, 1957, 505); На сивину волосся лягало проміння сонця (Трубл., Шхуна.., 1940, 111); // перен. Про старість. Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (Рильський, III, 1961, 324); Навесні, як гай, помолодію. То дарма, що втома й сивина (Дмит., Осінь.., 1959, 38); - І не соромно, тітко, у вашому віці говорити отаке? Сивини своєї посовістилися б! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 162).
