Відмінності між версіями «Старук»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Staryk2610.PNG|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 19:45, 26 жовтня 2025
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Слово “старук” — це діалектизм, що означає “старий чоловік” або “старик”. Воно вживається переважно в західноукраїнських говірках і зафіксоване в кількох авторитетних словниках української мови Частина мови: іменник, чоловічий рід, істота. Значення: старий чоловік, дід, старик — у розмовній або діалектній формі. Походження: слово має корінь “стар-”, як і “старий”, “старість”, “старик”. Суфікс “-ук” додає відтінок зменшення або фамільярності. Вживання: зустрічається в народній мові, фольклорі, літературі, особливо в текстах, що передають західноукраїнське мовлення. Приклад вживання: “Прийшов якийсь старук і сів край печі, мовчки слухаючи балачки молодих.” (Умовний приклад, стилізований під народну оповідь)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA https://slovnyk.me/dict/sum/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA Словник української мови в 11 томах Словник Бориса Грінченка
