|
|
| Рядок 28: |
Рядок 28: |
| | | | |
| | [[Категорія:Слова 2026 року]] | | [[Категорія:Слова 2026 року]] |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Слово “старук” — це діалектизм, що означає “старий чоловік” або “старик”. Воно вживається переважно в західноукраїнських говірках і зафіксоване в кількох авторитетних словниках української мови
| |
| − | Частина мови: іменник, чоловічий рід, істота.
| |
| − | Значення: старий чоловік, дід, старик — у розмовній або діалектній формі.
| |
| − | Походження: слово має корінь “стар-”, як і “старий”, “старість”, “старик”. Суфікс “-ук” додає відтінок зменшення або фамільярності.
| |
| − | Вживання: зустрічається в народній мові, фольклорі, літературі, особливо в текстах, що передають західноукраїнське мовлення.
| |
| − | Приклад вживання:
| |
| − | “Прийшов якийсь старук і сів край печі, мовчки слухаючи балачки молодих.”
| |
| − | (Умовний приклад, стилізований під народну оповідь)
| |
Версія за 19:36, 26 жовтня 2025
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
