Відмінності між версіями «Рихта»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | [[ | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| − | + | |- valign="top" | |
| − | [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріхта1.jpg|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріхта2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріхта3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 13:31, 26 жовтня 2025
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Зміст
Тлумачення слова
Тлумачення слова у сучасних словниках ри́хта́, -и, ж., діал. (західні говірки) — прибуток, дохід.
Форми відмінювання (однина): рихта (називний), рихти (родовий), рихті (давальний), рихту (знахідний), рихтою (орудний).
Словники-джерела:
Словник української мови (1924) — «Рихта́, -ти́, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г.»
Великий тлумачний словник сучасної української мови — «Прибуток, дохід».
Ілюстрації
| |
|
|
Медіа
Не знайдено
Див. також
Словарь української мови (11 томів) — охоплює діалектну лексику, включно зі словами типу «рихта».
Запозичення з німецької: можливий зв’язок із Recht («право, закон») як етимологічна гіпотеза.
Діалектна лексика Західної України — особливо Волині, Галичини.
Джерела та література
«РИХТА. Тлумачення» на сайті «Горох — українські словники».
«рихта — Великий тлумачний словник сучасної мови».
«Рихта — в Словнику української мови Б. Грінченка».
Джерела фотографій:
https://gospodar.org/shho-take-dohid/
Зроблено за допомогою ChatGPT