Відмінності між версіями «Рихта»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 20: Рядок 20:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
[[Файл:Ріхта1.jpg|250px|left|top]]
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
+
|- valign="top"
[[Файл:Ріхта2.jpg|250px|center|top]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріхта1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріхта2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ріхта3.jpg|x140px]]  
 +
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Поточна версія на 13:31, 26 жовтня 2025

Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.

Тлумачення слова

Тлумачення слова у сучасних словниках ри́хта́, -и, ж., діал. (західні говірки) — прибуток, дохід.

Форми відмінювання (однина): рихта (називний), рихти (родовий), рихті (давальний), рихту (знахідний), рихтою (орудний).

Словники-джерела:

Словник української мови (1924) — «Рихта́, -ти́, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г.»

Великий тлумачний словник сучасної української мови — «Прибуток, дохід».

Ілюстрації

Ріхта1.jpg Ріхта2.jpg Ріхта3.jpg

Медіа

Не знайдено

Див. також

Словарь української мови (11 томів) — охоплює діалектну лексику, включно зі словами типу «рихта».

Запозичення з німецької: можливий зв’язок із Recht («право, закон») як етимологічна гіпотеза.

Діалектна лексика Західної України — особливо Волині, Галичини.

Джерела та література

«РИХТА. Тлумачення» на сайті «Горох — українські словники».

«рихта — Великий тлумачний словник сучасної мови».

«Рихта — в Словнику української мови Б. Грінченка».

Джерела фотографій:

https://www.unian.ua/curiosities/yak-zarobiti-ta-zberegti-groshi-7-dzherel-zamozhnih-lyudey-12693540.html

https://gospodar.org/shho-take-dohid/

Зроблено за допомогою ChatGPT

Зовнішні посилання