Відмінності між версіями «Відгризати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Відгризати, -заю, -єш, '''сов. в. '''відгризти, -зу, -зеш, '''''гл. ''Отгрызать, отгрызть. | '''Відгризати, -заю, -єш, '''сов. в. '''відгризти, -зу, -зеш, '''''гл. ''Отгрызать, отгрызть. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6701-vidghryzaty.html#show_point Словник української мови Грінченка]=== | ||
| + | '''Відгризати, -заю, -єш, '''сов. в. '''відгризти, -зу, -зеш, '''''гл. ''Отгрызать, отгрызть. | ||
| + | ===[https://sum.in.ua/s/vidghryzaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | #'''ВІДГРИЗАТИ,''' аю, аєш, недок.,'''ВІДГРИЗТИ''', зу, зеш, док., перех. Гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати. Одна комашка другій головоньку одгризає... (Остап Вишня, I, 1956, 146); Щука без хвоста лежить: Прокляті пацюки одгризли (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 142); [Той, що греблі рве:] Найкраще для Русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба (Леся Українка, III, 1952, 188). | ||
| + | ===[https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8? Великий тлумачний словник сучасної українськох мови]=== | ||
| + | #'''Відгризати''' — гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати частину від цілого (зазвичай про їжу або предмети). | ||
| + | ===[https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8? Словник синонімів української мови]=== | ||
| + | #'''ВІДКУ́ШУВАТИ''' (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), '''ВІДГРИЗА́ТИ''', '''КУСА́ТИ''' розм. — Док.: '''відкуси́ти''', '''відгри́зти''', ''''вкуси́ти (укуси́ти)''', '''кусну́ти'''. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Гончар); Потрапивши в пастку, лисиця відгризає собі ногу й тікає (з журналу); Івась укусив пирога (Панас Мирний). | ||
| + | ===[https://559.slovaronline.com/16478-%D0%92%D0%86%D0%94%D0%93%D0%A0%D0%98%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%98 Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | #'''Відгриза́ти''' дієслово недоконаного виду | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Версія за 18:16, 7 жовтня 2025
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Грінченка
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ВІДГРИЗАТИ, аю, аєш, недок.,ВІДГРИЗТИ, зу, зеш, док., перех. Гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати. Одна комашка другій головоньку одгризає... (Остап Вишня, I, 1956, 146); Щука без хвоста лежить: Прокляті пацюки одгризли (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 142); [Той, що греблі рве:] Найкраще для Русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба (Леся Українка, III, 1952, 188).
Великий тлумачний словник сучасної українськох мови
- Відгризати — гризучи, відокремлювати що-небудь; відкушувати частину від цілого (зазвичай про їжу або предмети).
Словник синонімів української мови
- ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, 'вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Гончар); Потрапивши в пастку, лисиця відгризає собі ногу й тікає (з журналу); Івась укусив пирога (Панас Мирний).
Орфографічний словник української мови
- Відгриза́ти дієслово недоконаного виду
