Відмінності між версіями «Ковалерчик Діана Олексіївна»

Версія за 19:18, 3 червня 2025

Персональні дані

Фото

Ковалерчик Діана Олексіївна

Група

МЖб-2-23-4

Електрона пошта

[dokovalerchyk.fj23@kubg.edu.ua [назва посилання]

Соціальні мережі, блоги

Немає

Навчальна діяльність

Навчання на MOOC

Навчання на масових відкритих онлайн курсах:)

Навчальна практика

Навчальна практика у Грінченко-інформ

Програми мобільності

Нагороди та подяки навчального характеру

Наукова-практична діяльність

Наукові публікації

Участь у конференціях, семінарах

Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях

Професійний розвиток

Професійна сертифікація

Професійні навички

Стажування

Професійний досвід

Соціально-гуманітарна діяльність

Волонтерська діяльність

Соціальний проект

Університетські заходи

Благодійні акції

Студентське самоврядування

Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру

Доробки

Матеріал на навчальну практику у базі практики Навчально-виробнича майстерня «Грінченко-Інформ» 1: ПРАКТИКА 1

«Тайванська гра: Китай готується до миру… через війну»

У світі, де кожен день приносить нові виклики, Китай вирішив не відставати від трендів та підготувався до нової історичної події - «Блискавичне об'єднання з Тайванем». Лідер КНР Сі Цзіньпінь, схоже, вирішив, що найкращий спосіб увійти в історію - це зробити це з армією та танками (де ж ми вже бачили це…). Китайська Народна Республіка стрімко наближається до точки неповернення у своїх відносинах з Тайванем. Масштабна модернізація армії, агресивні військові навчання та геополітичні маневри свідчать про серйозну підготовку до можливого вторгнення. На цьому тлі Пекін демонструє вибіркову політику в експорті технологій: припиняє постачання дронів до України та Європи, але продовжує забезпечувати ними росію. Ці дії викликають занепокоєння щодо стабільності в регіоні та глобальної безпеки.

Військова модернізація

Китай значно посилив свою здатність до раптового нападу на Тайвань, що викликає серйозне занепокоєння у світі (зокрема у США). КНР проводить активні повітряно-десантні навчання, впроваджує новітні артилерійські системи та збільшує рівень бойової готовності підрозділів, які можуть бути задіяні у можливому вторгненні на Тайвань. Міністерство оборони Тайваню повідомляє: щомісяця китайські винищувачі заходять до зони ППО острова понад 245 разів - тоді як п’ять років тому це траплялося менше 10 разів на місяць. Додатково щомісячно понад 120 порушень фіксується за середньою лінією Тайванської протоки - неформальній межі між сторонами.

Дипломатичні маневри: Китай та росія

Президент України Володимир Зеленський заявив, що «Китайські дрони Mavic доступні для росії, але не для України. У росії діють виробничі лінії за участю китайських представників». Також не секрет, що Китай допомагає росії у виробництві військових безпілотників, ставши центром контрабанди критично важливих західних компонентів для російської армії. Близько 80% таких компонентів, що потрапляють до рф, зараз надходять з Китаю.

Глобальні наслідки: Тайвань, Україна та міжнародне право У квітні штаб Дональда Трампа висунув пропозицію, щоб у межах можливої мирної домовленості про завершення війни в Україні офіційно визнати Крим російською територією. Якщо адміністрація Дональда Трампа визнає Крим частиною росії, це створить серйозну загрозу для системи міжнародного права, підірве розслідування воєнних злочинів і відкриє небезпечний прецедент для інших авторитарних держав. Юристи нагадують: анексія Криму 2014 року стала грубим порушенням принципу незмінності міжнародно визнаних кордонів силою. Після такого прецеденту буде складно критикувати інші країни за подібні дії - вони просто скажуть: «Погляньте, що дозволено росії!».

Висновки: Світ на межі Китайська підготовка до можливого вторгнення в Тайвань, підтримка росії у війні проти України та потенційне визнання анексії Криму створюють небезпечний прецедент для міжнародного порядку. Світ стоїть перед вибором: або захистити принципи міжнародного права, або дозволити їх руйнування під тиском авторитарних режимів. У цьому контексті важливо, щоб міжнародна спільнота залишалася єдиною у своїй відданості принципам суверенітету, територіальної цілісності та верховенства права. Але попри тривожні новини зі Сходу, світ не втрачає віри у перемогу добра. Навіть коли великі держави грають у небезпечні ігри, залишається надія, що здоровий глузд переможе амбіції, а замість неочікуваних атак ми побачимо неочікувані компроміси. Бо як би не готувалися до війни, майбутнє завжди належить тим, хто обирає мир!

Діана Ковалерчик, МЖб-2-23-4

Матеріал на навчальну практику у базі практики Навчально-виробнича майстерня «Грінченко-Інформ» 2: ПРАКТИКА 2

«Два-три тижні: старий новий дедлайн для путіна» або «Мир на паузі: як Трамп не поїхав, путін не приїхав, а Україна знову тримає фронт»

Минулого тижня в Стамбулі відбулася перша за три роки пряма зустріч делегацій України та росії. Сторони обмінялися найбільшим обміном полонених «тисяча на тисячу» і пообіцяли передати письмові пропозиції щодо припинення вогню. Президент Зеленський навіть особисто закликав путіна прилетіти до Стамбула, але той проігнорував зустріч. Замість нього росія скромно надіслала делегацію на чолі з радником путіна Володимиром Мединським - розчарування українського боку було вельми відчутне.

Та на фоні щоденної війни українці все ще прагнуть до миру. Зеленський від імені України засвідчує цю надію та готовність до діалогу. В інтерв’ю він неодноразово наголошував «Ми готові зустрічатись на рівні лідерів. І американська сторона це знає, і ”руська” сторона це знає. Ми готові до формату Трамп-путін-я, і ми готові до формату Трамп-путін, Трамп-Зеленський і потім втрьох» - сказав Зеленський журналістам. Таке розширене бачення - відвертий прояв його щирої надії, що навіть Дональд Трамп може приєднатися до переговорів на користь припинення війни.

Одночасно український Президент відкрито критикує російську сторону за її невиконані обіцянки. Наприклад, Зеленський заявив, що росіяни пообіцяли передати «меморандум» із планом кроків до миру одразу після обміну полоненими, але нікого й досі не ознайомили з цим документом. «Слова з москвою не працюють. Навіть так званий меморандум, який вони обіцяли і начебто більше тижня готували, досі ніхто не бачив. Україні не передали. Нашим партнерам не передали.» - констатував глава держави. Це додало підстав вважати початкові домовленості зустрічей «пустими». Замість ясних пропозицій кремль лише заявляє, що ”працює над деталями” і анонсує нові раунди - наприклад, пропонує другий раунд у Стамбулі 2 червня. У відповідь міністр оборони України Рустем Умєров уже висунув жорстку умову: москва має заздалегідь показати свої пропозиції щодо миру. А речниця кремля пєсков, потрапивши в глухий кут, лише методично відповідає: «Ми це зробимо, коли отримаємо відповідні вказівки від президента, поки таких вказівок немає» - як завжди нічого конкретного від нього поки що не чути.

У цій напрузі роль США та Дональда Трампа викликала спочатку сподівання, але тепер знову пішла хвиля сумних, але курйозних перлів. Взагалі, адміністрація Трампа офіційно підтримувала переговори: речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що президент «заохочував і закликав ці дві сторони зібратися разом і провести прямі переговори», наголосивши, що Трамп з самого початку конфлікту стверджував - цей конфлікт треба вирішувати за столом переговорів, а не на полі бою. Однак сам Трамп поводиться дуже непередбачувано. Протягом останніх тижнів він підкидав дедалі нові ”дружні” пропозиції з очевидним небажанням тримати обіцянки. Спочатку Трамп особисто подзвонив путіну 19 травня й благословив заяву кремля про ”готовність працювати над мирним меморандумом” - однак тут же заявив, що поки не вводитиме нові санкції проти росії, щоб ”не зіпсувати потенційну угоду”.

Та найбільше уваги привернули дивні публічні меседжі Трампа. Так, у своїй соцмережі Truth Social він написав «Чого володимир путін не розуміє, то це того, що якби не я, з росією вже давно відбулося б багато справді поганих речей. І я маю на увазі справді поганих. Він грається з вогнем!» та «Ми дуже скоро дізнаємося, чи він нас дурить чи ні. І якщо так, то ми відповімо дещо інакше. Це займе близько одного-двох тижнів» (ех, знову 2-3 тижні, як вони вже знайомі), і одразу ж після цього «Президент Зеленський не робить своїй країні послуги, кажучи так, як він говорить. Кожне його слово створює проблеми, мені це не подобається, і краще б це припинилося» - писав Дональд, знову виділяючи свої улюблені слова капс-локом. Зрозуміло, що ці закиди викликають у нас здебільшого сміх та іронію, але надто часто Президент Трамп змінює свою думку.

Українська відповідь на ці ”дружні поради” була виваженою, але різкою. Коментуючи ідею Трампа, Зеленський заявив: «І, звісно, ми всі в Україні хотіли б, щоб президент Трамп зміг бути там… із нами - на цій зустрічі в Туреччині. Це правильна ідея. Багато можемо змінити». Він підкреслив, що підтримав ідею повного та безумовного припинення вогню, запропоновану Трампом, та готовий сам до будь-яких прямих переговорів з путіним. А на питання світових журналістів чи боїться він поїхати, якщо немає гарантій відновлення миру, відповів саркастично: «Тим не менш, незважаючи на достатньо низький рівень російської делегації, але з поваги до президента Трампа, високого рівня делегації Туреччини і президента Ердогана - і все ж таки бажаючи спробувати досягти хоча б перших кроків щодо деескалації, щодо припинення вогню - я вирішив відправити у Стамбул нашу делегацію». І додав: «Усі сторони повинні демонструвати готовність до перемовин. Перший крок - припинення вогню. Якщо це можливо зробити на рівні технічних груп - без питань. Якщо йде сигнал, що безумовне припинення вогню залежить від прямих перемовин лідерів - я тут».

Згадаємо, що в минулий раз Трамп відмовився від участі в мирних переговорах у Стамбулі, пояснивши своє рішення тим, що не планував їхати, а отже, і не очікував присутності російського президента володимира путіна. «Чому він має прийти, якщо я не приїду? Тому що я не збирався їхати. Я не планував їхати. Я б поїхав, але не збирався їхати. І тому я сказав, чому він має приїхати, якщо я не приїду», - заявив журналістам Трамп. Ех, дружба-дружба. Також він додав, що на переговорах буде присутній державний секретар США Марко Рубіо, якого назвав «фантастичним хлопцем».

Натомість скептики вважають, що до реального миру нам ще далеко. Міжнародні оглядачі наголошують: навіть слова про «можливу» готовність Трампа чи путіна взяти участь у Стамбулі - дуже сумнівні. Так, Reuters відзначає, що Трамп «сам розмірковує, чи взяти участь», а український політик Ігор Брусило казав Reuters, що все буде залежати від того, чи злякається путін їхати до Стамбула - і це цілком передає обсяг сумнівів. Попри розчарування за розчаруваннями, в Україні все ще зберігається оптимізм. «Справедливий мир буде обов’язково, напевно, він буде вже після путіна. Але мир, який може початися з припинення вогню, а потім крок за кроком до сталого миру, може початися завтра» - підтримуюче заявив наш Президент. Іншими словами, навіть якщо хтось фокусує увагу на особистих шоу та ”дружбі з росіянами” Трампа, українці розуміють: головне - не хто сідає за стіл, а що там вирішується.

Отже, хоча в інформаційному полі з’являються яскраві заголовки та заяви гіпотетичної зустрічі трьох президентів, українці залишаються обачними. Ми віримо в перемогу - завдяки нашим захисникам, власній силі та підтримці справжніх союзників. Мир можливий лише через справедливість та відповідальність усіх сторін. І як каже президент: усе починається з припинення вогню. Україна бореться за свободу й майбутнє, де перемагає світло. І навіть якщо великі гравці вагаються, українці знають: мир - це не примха політиків, а справа тих, хто не здався. І ми не здамося. Слава Україні!

Діана Ковалерчик, МЖб-2-23-4

Корисні посилання

Відгуки

Мої проекти