Відмінності між версіями «Ревизор»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ревизор, -ра, '''''м. ''Ревизоръ. Стор. II. 104. | '''Ревизор, -ра, '''''м. ''Ревизоръ. Стор. II. 104. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| Рядок 22: | Рядок 19: | ||
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]=== | ===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]=== | ||
Ревізор — особа, уповноважена провести ревізію | Ревізор — особа, уповноважена провести ревізію | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | |
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] | ||
Поточна версія на 11:00, 27 квітня 2025
Ревизор, -ра, м. Ревизоръ. Стор. II. 104.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЕВІЗО́Р, а, чол. 1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата,.. — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 237). 2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 63); Лісоруби їхали без квитків, і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 374). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 471.
"Словопедія"
РЕВІЗОР ревізор; ч. (лат., той, що перевіряє) 1. Службова особа, обов'язком якої є проведення ревізій, обстежень. 2. Особа, яку уповноважено перевірити діяльність, звітність підприємства, установи або організації.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РЕВІЗО́Р, а, ч. 1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата… — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Шиян, Баланда, 1957, 237). 2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Бойч., Молодість, 1949, 63); Лісоруби їхали без квитків, і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Вільде, Повнол. діти, 1960, 374). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 471.
Культурологічний словник
Ревізор — особа, уповноважена провести ревізію
