Відмінності між версіями «Шолопати»

Поточна версія на 10:16, 27 квітня 2025

Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ШОЛОПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Човгати по чомусь, утворюючи шелесткі звуки. Холодна, суха рука шолопає у мене по лиці, потім по шиї й по грудях (Фр., IV, 1950, 181); // перен. Кидатися, тікаючи. Я теж втикався, наче шомпол, У свіжу неба акварель І несподівано шолопає. Як той Пилип із конопель (Бичко, Простота, 1963, 31).

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти або додаткова інформація

Слово "шелест" має цікаве походження, адже воно звуконаслідувальне – імітує тихий, м'який шум, який створює листя на вітрі, папір чи тканина. Це слово глибоко вкорінене в українській мові й зустрічається у поезії, додаючи текстам мелодійності та відчуття руху. Наприклад, Тарас Шевченко використовував його, щоб передати атмосферу природи.

Цікаво, що "шелест" зустрічається не лише в українській мові, а й у багатьох інших слов’янських мовах, таких як польська (szelest), чеська (šelest) та російська (шелест), що свідчить про його давнє походження. Окрім поетичного та природного значення, це слово також використовується в медицині – "серцевий шелест" означає характерні звуки, які можуть вказувати на проблеми з серцевими клапанами.

Шелест – це не просто звук, а цілий світ відчуттів: він може бути заспокійливим, тривожним або загадковим. Він асоціюється з природою, таємницею й легким, майже невловимим рухом.