Відмінності між версіями «Лусь!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Фаховий коледж | + | |
| − | + | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
Поточна версія на 13:03, 25 квітня 2025
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! Грин. III. 656. 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком. Рудч. Ск. І. 21.
Значення
«Лусь!» — це вигук, що імітує різкий звук лопання, тріскання, вибуху або раптового удару. В українській мові належить до звуконаслідувальних слів.
Значення: Передає звук раптового розриву чогось — наприклад, коли: лопається кулька, тріскається гілка, лускає насіння. У розмовному мовленні може вживатися емоційно або жартівливо, щоб підкреслити неочікуваність чогось. Приклади: Натягнув гумку — і лусь! — порвалася. Кинув на сковорідку — лусь! — і розлетілося масло. Насінинка — лусь! — і лускає в роті.
Ілюстрації
|
