Відмінності між версіями «Дігтярчук»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]] |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{Факультет журналістики}}}]] |
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Версія за 20:22, 14 квітня 2025
Дігтярчук, -ка, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДІГТЯР, а, ч. Той, хто виготовляє або продає дьоготь. Тут можна було зустріти.. полупанків, котрі з дігтярів, чумаків.. повиводили своїх дітей у «люди» (Мирний, II, 1954, 259). Слово Дігтярчук — це українське прізвище. Воно походить від слова дігтяр — людина, яка варила або продавала дьоготь (смолу з деревини). Суфікс -чук означає «син» або «нащадок». Тобто Дігтярчук — це «син дьогтаря» або «нащадок того, хто займався дьогтем».
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{Факультет журналістики}}}]]