Відмінності між версіями «Австрият»
(→Див. також) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1.Шалак Оксана. 100 найвідоміших образів української міфології. — Київ: Видавництво «Навчальна книга — Богдан», 2010. | ||
| + | 2.Словник української мови в 11 томах. — Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. | ||
| + | → Хоч слово «австріят» прямо не зафіксоване, але подібні етноніми й форми можна знайти. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 16:24, 13 квітня 2025
Австрия́т, -та, м. = Австрияк. ЗОЮР. ІІ. 40.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках австрия́т, іменник, чоловічий рід 1. Історичне: житель або уродженець території, яка колись входила до складу Австро-Угорської імперії (переважно Західна Україна), особливо у контексті Галичини. 2. Розм. або жарт.: представник старшого покоління, який зберіг звички, традиції або стиль поведінки, пов’язаний із австрійською культурною спадщиною.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
лях — історична або розмовна назва поляка; часто вживається в народних оповіданнях.
руснак — архаїчне чи діалектне позначення українця, особливо в контексті Закарпаття або Галичини.
мазур — мешканець північної частини Польщі, а також слово з українських говірок.
австріяк — літературний варіант слова «австріят», іноді використовується у формальніших текстах.
галицький менталітет — культурні особливості жителів Західної України, які можуть бути пов’язані з австрійською спадщиною.
знахар, мольфар — в контексті міфологічного трактування слова «австріят».
Джерела та література
1.Шалак Оксана. 100 найвідоміших образів української міфології. — Київ: Видавництво «Навчальна книга — Богдан», 2010. 2.Словник української мови в 11 томах. — Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. → Хоч слово «австріят» прямо не зафіксоване, але подібні етноніми й форми можна знайти.
