Відмінності між версіями «Мамій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | ''' | |
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.''''' | ||
| − | + | МАМІ́Й, я, чол., ірон. Розпещений, виніжений син. — Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний, I, 1954, 245); Дем'янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. «От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!» (Юрій Яновський, Мир, 1956, 163). | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 16:06, 13 квітня 2025
Мамій, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.
МАМІ́Й, я, чол., ірон. Розпещений, виніжений син. — Так постій, Карпику, я піду матері спитаю. — От мамій! Нащо її питати (Панас Мирний, I, 1954, 245); Дем'янко.. тулився до материних грудей, не кажучи й слова. «От мамій, — сказав батько, — тебе ніяка війна не переробила, мамій та й годі!» (Юрій Яновський, Мир, 1956, 163).
Ілюстрації
|
|
|
|
