Відмінності між версіями «Земленька»
(Створена сторінка: '''Зе́мленька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''земля. ''' Категорія:Зе) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зе́мленька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''земля. ''' | '''Зе́мленька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''земля. ''' | ||
[[Категорія:Зе]] | [[Категорія:Зе]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | == [https://sum.in.ua/s/zemlenjka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980) ] == | ||
| + | |||
| + | ЗЕ́МЛЕНЬКА, и, жін., рідко. Пестл. до земля 2—6. Засиніли проліски У ліску, у ліску... Швидко буде земленька Вся в вінку (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == [https://sum.in.ua/s/zemlja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980) ] == | ||
| + | |||
| + | ЗЕМЛЯ́, і, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. тільки одн. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. І сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Тарас Шевченко, II, 1963, 337); Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо Летять супутники Землі! (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 15); | ||
| + | // Місце життя і діяльності людей. [Неофіт-раб:] Паненяті аж два щастя буде, одно тут, на землі, а друге в небі... (Леся Українка, II, 1951, 226); — Я не знаю, чи там угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі, — роздумував він (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); * У порівняннях. Далеко, як небо від землі (Номис, 1864, № 7928). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки одн. Верхній шар земної кори. Яка була мерзла земля, зараз уся порозтавала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 123); На всьому, на всьому борні їх печать, в воді й під землею їх кості лежать (Володимир Сосюра, I, 1957, 447); | ||
| + | // розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. Брязнуло до землі намисто й розкотилось по куточках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й лежали на ній (Олександр Довженко, I, 1958, 437). | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[NASA Earth America 130425.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Plant130425.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Land130425.jpg|x140px]] |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|dBbU7uiE8kI}} | ||
| + | {{#ev:youtube|QQYgCxu988s}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://www.youtube.com/playlist?list=PLyxsUqrQNpC3vAUJoLOHo7iqhtwgPe4LV Ґрунти України ] | ||
| + | {{#ev:youtube|D7SlK16o82o}} | ||
Версія за 13:45, 13 квітня 2025
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗЕ́МЛЕНЬКА, и, жін., рідко. Пестл. до земля 2—6. Засиніли проліски У ліску, у ліску... Швидко буде земленька Вся в вінку (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 233).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗЕМЛЯ́, і, жін.
1. тільки одн. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. І сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Тарас Шевченко, II, 1963, 337); Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо Летять супутники Землі! (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 15); // Місце життя і діяльності людей. [Неофіт-раб:] Паненяті аж два щастя буде, одно тут, на землі, а друге в небі... (Леся Українка, II, 1951, 226); — Я не знаю, чи там угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі, — роздумував він (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); * У порівняннях. Далеко, як небо від землі (Номис, 1864, № 7928).
2. тільки одн. Верхній шар земної кори. Яка була мерзла земля, зараз уся порозтавала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 123); На всьому, на всьому борні їх печать, в воді й під землею їх кості лежать (Володимир Сосюра, I, 1957, 447); // розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. Брязнуло до землі намисто й розкотилось по куточках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й лежали на ній (Олександр Довженко, I, 1958, 437).
Ілюстрації
| x140px | x140px |  |}
МедіаДив. також |
