Відмінності між версіями «Міткий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
=='''Сучасні словники'''== | =='''Сучасні словники'''== | ||
| + | |||
| + | ''Словник української мови (СУМ-11)'' | ||
Міткий - а, е, рідко. Те саме, що влучний. Наша розвідка дуже мітка (Укр.. присл.., 1955, 399). | Міткий - а, е, рідко. Те саме, що влучний. Наша розвідка дуже мітка (Укр.. присл.., 1955, 399). | ||
Мі́ткий (рідше) - який точно влучає; добре спрямований у ціль. | Мі́ткий (рідше) - який точно влучає; добре спрямований у ціль. | ||
| + | |||
| + | ''Великий тлумачний словник сучасної мови'' | ||
| + | |||
| + | Міткий — -а, -е, діал. Помітний. | ||
| + | |||
| + | ''Словник з творів Івана Франка'' | ||
| + | |||
| + | Міткий — влучний, дотепний [III] | ||
=='''Етимологія'''== | =='''Етимологія'''== | ||
| Рядок 47: | Рядок 57: | ||
=='''Медіа'''== | =='''Медіа'''== | ||
| + | {{#ev:youtube|https://youtu.be/WbFGGQjCCuM?si=6GAPmJY2LL7yTqIq}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 53: | Рядок 64: | ||
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 756.) | Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 756.) | ||
| − | Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ | + | Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) |
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної мови | ||
Версія за 21:53, 12 квітня 2025
Мітки́й, -а́, -е́. Замѣтный, примѣтный.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (СУМ-11)
Міткий - а, е, рідко. Те саме, що влучний. Наша розвідка дуже мітка (Укр.. присл.., 1955, 399).
Мі́ткий (рідше) - який точно влучає; добре спрямований у ціль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Міткий — -а, -е, діал. Помітний.
Словник з творів Івана Франка
Міткий — влучний, дотепний [III]
Етимологія
МІТКА и, ж.
Знак, зроблений на кому-, чому-небудь; позначка.
МЕТАТИ
«Кидати, викидати; народжувати (про деяких тварин); [наливати].
- псл. metati, пов’язане з mesti (‹*met-ti) «мести», motati «мотати»;
- споріднене з лит. mèsti, metù «кидати», лтс. mest «тс.», прус. metis «кидок, метання»;
- іє. *met- (mē-) «міряти; кидати»;
- р. мета́ть, бр. мятну́цца, др. метати, п. miotać, ч. metat(i), слц. metať, вл. mjetać, нл. mjataś, болг. ме́тна, м. мета, схв. мèтати, слн. metáti, стсл. метати;
Синоніми
- влу́чний - який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль.
- метки́й - здатний точно спрямовувати що-небудь у ціль.
- цілки́й - який точно попадає в ціль; влучний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 756.)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
Великий тлумачний словник сучасної мови
