Відмінності між версіями «Лазній»
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо-германської філології}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Ла]] | [[Категорія:Ла]] | ||
| + | Частина мови: іменник | ||
| + | Рід: чоловічий | ||
| + | Відміна: 2-га | ||
| + | Число: однина | ||
| + | Наголос: ла́зній | ||
| + | Значення: | ||
| + | Розмовне, діалектне слово, що вживається на позначення того, хто миється в лазні, або любителя лазень, людини, що часто і з задоволенням відвідує лазню: | ||
| + | Ну і лазній із тебе вийшов — щосуботи в пару! | ||
| + | |||
| + | Іноді може мати іронічне або жартівливе забарвлення, вказуючи на надмірну любов до банних процедур: | ||
| + | |||
| + | Лазній — як тільки вихідний, одразу туди! | ||
| + | |||
| + | Походження: | ||
| + | Імовірно, походить від слова «лазня» (застаріла форма «баня», парильня), з додаванням суфікса -ій, що вказує на особу, пов’язану з певною дією або місцем. | ||
| + | |||
| + | Стилістичне забарвлення: | ||
| + | Розмовне, діалектне. Часто використовується з гумором або в дружніх, побутових розмовах. Може бути з легкою насмішкою або ніжною поблажливістю. | ||
| + | |||
| + | Варіанти вживання: | ||
| + | Та наш дід справжній лазній — хоч щотижня мий його в бані! | ||
| + | |||
| + | Сусід мій — затятий лазній, без пари й віника не живе. | ||
| + | |||
| + | Синоніми: | ||
| + | любитель бані | ||
| + | |||
| + | парильник (жартівливо) | ||
| + | |||
| + | банщик (але в іншому значенні — як професія) | ||
| + | |||
| + | Антоніми: | ||
| + | той, хто уникає лазні (відсутній усталений синонім, можливо, «нечепура» в іншому контексті) | ||
| + | |||
| + | Прагматичне використання: | ||
| + | Слово може вживатися з доброзичливим жартом, коли хочуть охарактеризувати когось як охайного, але трохи «заглибленого» в банні ритуали. | ||
| + | |||
| + | Регіональне поширення: | ||
| + | Найчастіше вживається в західноукраїнських говірках, зокрема в сільському середовищі або в діалектичному фольклорі. | ||
| + | |||
| + | Соціокультурний контекст: | ||
| + | Слово «лазній» тісно пов’язане з традицією паритися в лазні, яка є важливою частиною культури багатьох слов’янських народів, зокрема українців. У селах, особливо на заході України, лазня (баня) була не лише місцем гігієни, а й своєрідним обрядовим простором — очищення, здоров’я, спілкування. Звідси й жартівливе захоплення лазнями — як частина менталітету. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
'''Лазній''' | '''Лазній''' | ||
Та частина печі, на якій просушують зерно, а зимою сплять. | Та частина печі, на якій просушують зерно, а зимою сплять. | ||
| + | Приклади в літературі або народному мовленні: | ||
| + | А мій чоловік — такий лазній, що й на свята, й у будні париться! | ||
| + | Бабуся казала: хто лазній — той і здоровий! | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 20:59, 11 квітня 2025
Частина мови: іменник Рід: чоловічий Відміна: 2-га Число: однина Наголос: ла́зній
Значення: Розмовне, діалектне слово, що вживається на позначення того, хто миється в лазні, або любителя лазень, людини, що часто і з задоволенням відвідує лазню:
Ну і лазній із тебе вийшов — щосуботи в пару!
Іноді може мати іронічне або жартівливе забарвлення, вказуючи на надмірну любов до банних процедур:
Лазній — як тільки вихідний, одразу туди!
Походження: Імовірно, походить від слова «лазня» (застаріла форма «баня», парильня), з додаванням суфікса -ій, що вказує на особу, пов’язану з певною дією або місцем.
Стилістичне забарвлення: Розмовне, діалектне. Часто використовується з гумором або в дружніх, побутових розмовах. Може бути з легкою насмішкою або ніжною поблажливістю.
Варіанти вживання: Та наш дід справжній лазній — хоч щотижня мий його в бані!
Сусід мій — затятий лазній, без пари й віника не живе.
Синоніми: любитель бані
парильник (жартівливо)
банщик (але в іншому значенні — як професія)
Антоніми: той, хто уникає лазні (відсутній усталений синонім, можливо, «нечепура» в іншому контексті)
Прагматичне використання: Слово може вживатися з доброзичливим жартом, коли хочуть охарактеризувати когось як охайного, але трохи «заглибленого» в банні ритуали.
Регіональне поширення: Найчастіше вживається в західноукраїнських говірках, зокрема в сільському середовищі або в діалектичному фольклорі.
Соціокультурний контекст: Слово «лазній» тісно пов’язане з традицією паритися в лазні, яка є важливою частиною культури багатьох слов’янських народів, зокрема українців. У селах, особливо на заході України, лазня (баня) була не лише місцем гігієни, а й своєрідним обрядовим простором — очищення, здоров’я, спілкування. Звідси й жартівливе захоплення лазнями — як частина менталітету.
Зміст
Сучасні словники
Лазній Та частина печі, на якій просушують зерно, а зимою сплять. Приклади в літературі або народному мовленні: А мій чоловік — такий лазній, що й на свята, й у будні париться!
Бабуся казала: хто лазній — той і здоровий!
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%96%D0%B9
