Відмінності між версіями «Нільга»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.
 +
Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.
 +
Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 19:35, 11 квітня 2025

Нільга, нар. Нельзя. Одно я серце маю, нільга ним ділиться. Мкр. Н. 39. ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність)) ((ВСРб1-18 4о.д))

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне. Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття. Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Походження Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово "nilga" або "nilgda", що має схоже значення "ніколи", "ні за що". Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою "ні" та дієсловом "льгати" (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна. Історія вживання: Слово "нільга" як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як "не можна", "не слід", "заборонено Перші згадки

Точно визначити першу письмову згадку цього слова складно, оскільки воно тривалий час існувало переважно в усній формі. Однак, його можна знайти в текстах XIX століття та початку XX століття, що відображають народну мову або стилізовані під неї. Наприклад, воно трапляється у творах письменників-етнографів, які записували фольклорні матеріали.

Джерела та література

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83 http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0

Зовнішні посилання