Відмінності між версіями «Рученя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
• У спілкуванні з дитиною: '''“Покажи своє рученя — загоїмо подряпинку.”''' | • У спілкуванні з дитиною: '''“Покажи своє рученя — загоїмо подряпинку.”''' | ||
• У літературі/поезії: '''“Ой, рученько-рученько, біла, мов лілея…” | • У літературі/поезії: '''“Ой, рученько-рученько, біла, мов лілея…” | ||
| + | <br /> | ||
| + | <br /> | ||
| + | '''Морфемний аналіз:''' | ||
| + | |||
| + | руч-е-н-я | ||
| + | • руч — корінь (від “рука”) | ||
| + | • е — з’єднувальний голосний | ||
| + | • н — суфікс зменшення | ||
| + | • я — закінчення | ||
| + | |||
| + | Тип словотворення: суфіксальний | ||
| + | Базове слово: рука → ручка → рученя | ||
''' | ''' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 09:02, 9 квітня 2025
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліютьобнімають. Шевч. 133. Ум. Рученятко, рученя́точко.
Іменник, неістота, середній рід, зменшено-пестлива форма від слова «рука».
Зміст
Сучасні словники
Значення:
Слово «рученя» означає маленьку, ніжну руку, зазвичай дитячу або жіночу. Часто використовується для вираження ласки, турботи, поетичності, мимими-настрою.
Контекст:
• У спілкуванні з дитиною: “Покажи своє рученя — загоїмо подряпинку.” • У літературі/поезії: “Ой, рученько-рученько, біла, мов лілея…”
Морфемний аналіз:
руч-е-н-я
• руч — корінь (від “рука”) • е — з’єднувальний голосний • н — суфікс зменшення • я — закінчення
Тип словотворення: суфіксальний Базове слово: рука → ручка → рученя
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{підрозділ}}}]]