Відмінності між версіями «Лютуватися»

Версія за 15:44, 19 березня 2025

Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = Лютувати 1. 2) Паяться.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛЮТУВА́ТИСЯ,

у́юся, у́єшся, недок. 

• Те саме, що лютува́ти – Не лютуйся, Шльомо, – успокоюють його робітники. – Ми лиш того прийшли сюди, щоби тобі сказати, що не будемо більше робити! (І. Франко);
• Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (М. Коцюбинський);
• Погляду її вiн не побачив, тiльки велику вiгтясту тiнь, що закрила її обличчя, наче вiдтяло голову i лiву руку. Вiн вiдчував, що вона лютувалася (О. Ульяненко).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Походження:

Утворене від дієслова лютувати (бути злим, жорстоким, сердитися) із додаванням зворотного постфікса -ся. Слово має корінь лют-, який походить від давньослов’янського luty (злий, жорстокий, лютий).

Форми слова:

• Неозначена форма: лютуватися
• Теперішній час: я лютуюся, ти лютуєшся, він/вона/воно лютується, ми лютуємося, ви лютуєтеся, вони лютуються
• Минулий час: лютувався, лютувалася, лютувалося, лютувалися
• Майбутній час: лютуватимуся, лютуватимешся, лютуватиметься, лютуватимемося, лютуватиметеся, лютуватимуться
• Наказовий спосіб: (ти) лютуйся, (ви) лютуйтеся

• Синоніми: сердитися, гніватися, злитись, обурюватися, шаленіт
• Антоніми: заспокоюватися, радіти, умиротворятися

Стилістичне забарвлення: нейтральне, може мати розмовний або художній відтінок залежно від контексту.

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{Факультет журналістики]]