Відмінності між версіями «Хвалій»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{ | + | {{#ev:youtube|watch?v=r5gvKBrzei4&ab_channel=НаталіяКарімова}} |
==Значення== | ==Значення== | ||
Слово «хвалій» є архаїзмом або діалектизмом, яке означає людину, яка любить хвалитися або, в деяких випадках, особу, яка багато говорить про свої заслуги або досягнення. Воно походить від дієслова «хвалити», але має відтінок зайвої самовпевненості або перебільшення своїх досягнень. | Слово «хвалій» є архаїзмом або діалектизмом, яке означає людину, яка любить хвалитися або, в деяких випадках, особу, яка багато говорить про свої заслуги або досягнення. Воно походить від дієслова «хвалити», але має відтінок зайвої самовпевненості або перебільшення своїх досягнень. | ||
Поточна версія на 15:23, 12 лютого 2025
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХВАЛІ́Й, я, чол. Те саме, що хвалитель. Народна юрба розступилась, і в святковому вбранні, в вінках на головах виходять царські кревняки, сусіди, друзі і всякі хвалії (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200).
ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 138).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Значення
Слово «хвалій» є архаїзмом або діалектизмом, яке означає людину, яка любить хвалитися або, в деяких випадках, особу, яка багато говорить про свої заслуги або досягнення. Воно походить від дієслова «хвалити», але має відтінок зайвої самовпевненості або перебільшення своїх досягнень. Термін не є дуже поширеним в сучасній мові і може зустрічатися в художніх творах або в деяких діалектах.
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33.
