Відмінності між версіями «Аря!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
Рядок 18: Рядок 18:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cjfjffjfj.jpeg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  

Версія за 20:35, 27 листопада 2024

Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»! Мир. ХРВ. 9. "Аря́" — це діалектне українське міждоміття, яке використовувалося (а в деяких місцевостях і досі використовується) як вигук для відганяння свійських тварин, зокрема овець або свиней. Його основна мета — голосом впливати на тварин, щоб вони змінили напрямок руху чи відійшли.


Особливості: Форма: Зазвичай вимовляється з протяжністю та наголосом на останньому складі: "аря́!". Інтонація залежить від емоційного стану того, хто вигукує (заспокійливий, роздратований тощо).

Використання: Це вигук побутового характеру, притаманний аграрному середовищу. Використовувався переважно селянами, які працювали з тваринами в господарстві.

Локальність: Подібні міждоміття поширені в різних регіонах України та сусідніх країн, часто мають локальні варіанти залежно від говірки (наприклад, "цоб-цоб" для корів чи "тпрр" для коней).

Культурний контекст: Такі вигуки є частиною народної культури та фольклору, і їх вживання могло фіксуватися в літературі або етнографічних записах, як це видно з прикладу, який ви навели.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Cjfjffjfj.jpeg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]