Відмінності між версіями «Сумлінно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
СУМЛІННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. Доктор.. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (Коцюб., III, 1956, 167); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (Гончар, III, 1959, 374); // Виконуваний, здійснюваний старанно, ретельно. Сумлінною роботою, бездоганною поведінкою заслужила Кукоба честі обрання її ланковою (Донч., II, 1956, 495); Передові вчені, сходячись на визнанні величезної цінності фольклору, добивались дедалі точнішого й сумліннішого записування (Рильський, IX, 1962, 199). | СУМЛІННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. Доктор.. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (Коцюб., III, 1956, 167); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (Гончар, III, 1959, 374); // Виконуваний, здійснюваний старанно, ретельно. Сумлінною роботою, бездоганною поведінкою заслужила Кукоба честі обрання її ланковою (Донч., II, 1956, 495); Передові вчені, сходячись на визнанні величезної цінності фольклору, добивались дедалі точнішого й сумліннішого записування (Рильський, IX, 1962, 199). | ||
| − | сумлі́нний який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків | + | сумлі́нний який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків |
| − | акура́тний | + | акура́тний |
| − | дбайли́вий старанний, пильний. | + | дбайли́вий старанний, пильний. |
| − | добросо́вісний який чесно, старанно і сумлінно виконує свої обов'язки. | + | добросо́вісний який чесно, старанно і сумлінно виконує свої обов'язки. |
| − | зага́рливий (діал.) прикм. до зага́ра; запопадливий, запальний. | + | зага́рливий (діал.) прикм. до зага́ра; запопадливий, запальний. |
| − | запопа́дливий який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. | + | запопа́дливий який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. |
| − | запопа́дний те саме, що запопа́дливий. | + | запопа́дний те саме, що запопа́дливий. |
| − | падкови́тий (діал.) старанний. | + | падкови́тий (діал.) старанний. |
| − | пазови́тий (діал.) дбайливий, старанний. | + | пазови́тий (діал.) дбайливий, старанний. |
| − | педанти́чний який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось. | + | педанти́чний який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось. |
| − | пи́льний | + | пи́льний |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:59, 23 листопада 2024
Сумлінно, нар. Добросовѣстно.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
"Сумлінно" означає ретельно, чесно і старанно виконувати свої обов’язки або завдання, дотримуючись моральних принципів і високого рівня відповідальності, із щирим бажанням зробити все якнайкраще.
СУМЛІННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. Доктор.. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (Коцюб., III, 1956, 167); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (Гончар, III, 1959, 374); // Виконуваний, здійснюваний старанно, ретельно. Сумлінною роботою, бездоганною поведінкою заслужила Кукоба честі обрання її ланковою (Донч., II, 1956, 495); Передові вчені, сходячись на визнанні величезної цінності фольклору, добивались дедалі точнішого й сумліннішого записування (Рильський, IX, 1962, 199).
сумлі́нний який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків акура́тний дбайли́вий старанний, пильний. добросо́вісний який чесно, старанно і сумлінно виконує свої обов'язки. зага́рливий (діал.) прикм. до зага́ра; запопадливий, запальний. запопа́дливий який старанно, наполегливо виконує що-небудь; ретельний, дбайливий. запопа́дний те саме, що запопа́дливий. падкови́тий (діал.) старанний. пазови́тий (діал.) дбайливий, старанний. педанти́чний який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось. пи́льний
Ілюстрації
|
|
|
|
