Відмінності між версіями «Борисовець Олександра Станіславівна»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 51: Рядок 51:
 
===Анкетування. Аналіз результатів анкетування.===
 
===Анкетування. Аналіз результатів анкетування.===
 
<br>[https://forms.gle/3ECsKUGDeG477ScA7 Анкета для оцінки цифрової компетентності працівників закладу освіти]
 
<br>[https://forms.gle/3ECsKUGDeG477ScA7 Анкета для оцінки цифрової компетентності працівників закладу освіти]
<br>[https://docs.google.com/document/d/1ZxULvU0L6yLdyEZV4AM3MbRFzeNBwQ2k/edit?usp=sharing&ouid=114558724854289582758&rtpof=true&sd=true Результати анкетування]
+
 
 
<gallery>
 
<gallery>
 
Файл:СА1.JPG|Опитування (скрін результатів)
 
Файл:СА1.JPG|Опитування (скрін результатів)
Рядок 64: Рядок 64:
 
Файл:СА10.JPG|Опитування (скрін результатів)
 
Файл:СА10.JPG|Опитування (скрін результатів)
 
</gallery>
 
</gallery>
 +
 +
<br>[https://docs.google.com/document/d/1ZxULvU0L6yLdyEZV4AM3MbRFzeNBwQ2k/edit?usp=sharing&ouid=114558724854289582758&rtpof=true&sd=true Результати анкетування]
 +
 +
<br>'''Аналіз результатів анкетування'''
 +
<br>За результатами опитування всі з опитаних вчителів активно використовують на уроках цифрові технології. Вчителі до 30 років та ті які мають педагогічний стаж роботи до 5 років частіше використовують ЦТ під час уроків (декілька разів на тиждень, 67% та на кожному уроці 25%). Рідше (раз в місяць і рідше) використовують ЦТ 8% опитаних вчителів.
 +
<br>Найпопулярнішими серед педагогів є такі платформи та інструменти: Google Classroom (67%), Zoom(50%), Kahoot!(58%), Canva(58%), рідше використовують інтерактивні дошки (33% опитаних).
 +
<br>Серед опитаних вчителів загальний рівень цифрової грамотності середній (83%).
 +
За результатами анкетування вдалося визначити що виявити такі основні труднощі, з якими стикаються педагоги: технічні проблеми (67%), нестача часу (42%), недостатні технічні знання/навички (25%).
 +
<br>Також було визначено які основні переваги вбачають вчителі у використанні цифрових технологій: підвищення мотивації учнів (83%), спрощення підготовки матеріалів (58%), можливість персоналізації навчання (42%), покращення комунікації з учнями та батьками (25%).
 +
<br>Більшість опитаних вчителів (67%) регулярно проходять курси/тренінги з цифрових технологій для підвищення кваліфікації. Вчителі потребують додаткового навчання у таких напрямах: розробка відеоуроків та презентацій (50%), створення інтерактивних завдань (50%),  платформи дистанційного навчання (42%), основи кібербезпеки (25%).
 +
<br>Для педагогів найбільш зручними є такі форми навчання: онлайн-курси (75%), вебінари та семінари (67%) , очні тренінги та індивідуальні консультації з колегами (по 17%).
 +
 +
<br>''Висновки та рекомендації за результатами анкетування''
 +
<br>Аналіз результатів анкетування дозволив визначити рівень цифрових компетентностей педагогічного колективу, виявити проблеми та спланувати заходи для підвищення кваліфікації. Це сприятиме ефективнішому впровадженню цифрових технологій у навчальний процес і підвищенню якості освіти в закладі.
 +
<br>Після аналізу результатів анкетування зробили такі висновки та рекомендації: організувати вебінари та онлайн-курси з найбільш затребуваних тем, таких як розробка відеоуроків та презентацій, створення інтерактивних вікторин, платформи дистанційного навчання та основи кібербезпеки; забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до стабільного інтернету; ввести систему технічної підтримки для швидкого вирішення проблем; впровадити систему заохочень для вчителів, які активно використовують цифрові технології у своїй роботі; заохочувати обмін досвідом між колегами шляхом організації регулярних зустрічей і семінарів.
 +
 
===Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)===
 
===Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)===
 
<br>[https://docs.google.com/document/d/1IorRTfU2rhaUNbfdyXh9AC2PXJ7Kqosb/edit?usp=sharing&ouid=114558724854289582758&rtpof=true&sd=true Аналіз ІТ інфраструктури закладу]
 
<br>[https://docs.google.com/document/d/1IorRTfU2rhaUNbfdyXh9AC2PXJ7Kqosb/edit?usp=sharing&ouid=114558724854289582758&rtpof=true&sd=true Аналіз ІТ інфраструктури закладу]

Поточна версія на 18:35, 1 листопада 2024

База практики

Завдання 1

Інтерв'ю з директором

Mcaticon.png
Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ. Інтерв’ю з керівником закладу

Інтерв'ю з керівником закладу освіти. Впровадження цифрових технологій
Дата інтерв'ю:17.10
Місце проведення: Блажівський ліцей Рокитнівської селищної ради
Інтерв'юер: Олександра Борисовець
Респондент: Борисовець Надія Титівна (директор ЗЗСО)


Впровадження цифрових технологій в освіті є одним із ключових напрямків сучасної освітньої політики. Використання інноваційних підходів сприяє не лише покращенню навчальних досягнень учнів, а й розвитку їхніх цифрових навичок та підготовці до життя в інформаційному суспільстві. Для кращого розуміння, як саме реалізується ця політика на рівні школи, було проведено інтерв’ю з директором ЗЗСО Блажівського ліцею Рокитнівської селищної ради Борисовець Надією Титівною.


1. Як ви оцінюєте роль цифрових технологій у сучасній освіті?
Директор ЗЗСО:
Цифрові технології сьогодні є не просто додатковим інструментом для навчання, а фундаментальною складовою освітнього процесу. Вони відкривають нові можливості як для вчителів, так і для учнів. Наприклад, завдяки дистанційним платформам ми можемо проводити заняття навіть у надзвичайних умовах, коли очне навчання неможливе. Крім того, цифрові технології дозволяють персоналізувати навчання, тобто адаптувати програму під індивідуальні потреби кожного учня, що було важко реалізувати у традиційному форматі.
Дуже важливо, що під час роботи з цифровими інструментами учні не лише здобувають знання з предметів, але й розвивають цифрову грамотність, яка є необхідною компетенцією XXI століття. Вони вчаться працювати з інформацією, перевіряти її достовірність, виконувати завдання онлайн, а також співпрацювати у віртуальних командах. Без цих навичок нашим учням буде складно інтегруватися у сучасний світ.


2. Які основні цифрові інструменти та платформи використовуються у вашій школі?
Директор ЗЗСО:
Ми використовуємо кілька основних платформ для організації навчання та комунікації. Наприклад, Google Classroom є нашою головною платформою для дистанційного навчання. Учителі публікують там завдання, тести та матеріали, а учні мають можливість працювати у власному темпі та отримувати зворотний зв'язок від учителів. Платформа Zoom використовується для проведення відеоуроків, що забезпечує безпосередню взаємодію між учнями та вчителем.
Крім того, ми активно застосовуємо такі інструменти, як Kahoot! і Quizlet, щоб зробити навчання більш інтерактивним та цікавим. Вони добре підходять для швидкої перевірки знань у формі вікторин чи ігор. Для комунікації з батьками ми запровадили електронні журнали та ведемо сайт школи, де вони можуть отримувати звіти про успіхи своїх дітей та бути в курсі подій у школі.


3. Як відбувається підвищення кваліфікації педагогів щодо роботи з цифровими технологіями?
Директор ЗЗСО:
Підвищення кваліфікації педагогів — це ключовий елемент впровадження цифрових технологій у школі. Ми розуміємо, що технології швидко змінюються, і вчителям потрібно постійно вдосконалювати свої навички. Тому ми організовуємо регулярні внутрішні тренінги для вчителів, де вони навчаються працювати з новими платформами та інструментами. У нас також є практика участі педагогів у онлайн-курсах на платформах, таких як Prometheus, EdEra та Coursera. Особливу увагу ми приділяємо молодим учителям, які тільки починають працювати в нашій школі. Їх підтримують більш досвідчені колеги через систему менторства. Такий підхід дозволяє не тільки передавати практичні навички, але й створювати атмосферу довіри та співпраці в колективі.


4. Які проблеми виникають під час впровадження цифрових технологій у навчальний процес?
Директор ЗЗСО:
Звісно, впровадження цифрових технологій супроводжується певними викликами. Одна з головних проблем — це технічне забезпечення. Не всі учні мають доступ до якісного інтернету чи власного комп’ютера вдома, що ускладнює організацію дистанційного навчання.
Ще одна проблема — це обмежений час у вчителів для освоєння нових технологій. Вони часто перевантажені щоденними обов’язками, і знайти час для навчання новим інструментам буває складно. Крім того, під час впровадження технологій виникає психологічний бар'єр, особливо у старших вчителів, які звикли до традиційних методів навчання. Наше завдання як адміністрації — забезпечити підтримку та створити умови, за яких вони зможуть поступово адаптуватися до нових вимог.


5. Які успіхи вдалося досягти завдяки впровадженню цифрових технологій?
Директор ЗЗСО:
Одним із найбільших успіхів є те, що ми змогли швидко перейти на дистанційне навчання під час карантину та продовжити його у випадках надзвичайних ситуацій. Завдяки цифровим інструментам нам вдалося зберегти якість навчання під час воєнного стану. Учні адаптувалися до нових умов і навчилися самостійно працювати з онлайн-матеріалами. Ми також помітили, що цифрові технології дозволяють більш точно оцінювати знання учнів завдяки автоматичній перевірці тестів та швидкому зворотному зв’язку.
Використання таких інструментів, як гейміфікація, значно підвищило мотивацію учнів. Вони охоче беруть участь у вікторинах та інтерактивних завданнях, що допомагає їм краще засвоювати матеріал. Зараз ми бачимо, що учні не тільки краще розуміють навчальний матеріал, але й стають впевненішими у своїх цифрових навичках. Це позитивно впливає на їхню успішність та особистісний розвиток.


6. Як школа планує розвивати цифрову освіту в майбутньому?
Директор ЗЗСО:
Ми плануємо розширювати використання цифрових технологій у навчанні та впроваджувати нові інноваційні інструменти. Зокрема, зараз розглядаємо можливість використання доповненої та віртуальної реальності для вивчення природничих предметів. Це допоможе зробити уроки більш захопливими та візуально насиченими.
Нашою метою є створення цифрового освітнього середовища, де всі учасники навчального процесу — учні, вчителі та батьки — будуть інтегровані в єдину систему взаємодії. Це дозволить нам не лише підвищити якість освіти, але й створити комфортне середовище для навчання і розвитку.


Висновок
Інтерв’ю показало, що впровадження цифрових технологій у школі має багато переваг, але водночас супроводжується певними викликами. Керівництво школи приділяє значну увагу підвищенню кваліфікації педагогів і забезпеченню доступу учнів до навчальних ресурсів. Успішне впровадження інноваційних технологій потребує системного підходу, планування та підтримки на всіх рівнях.

Анкетування. Аналіз результатів анкетування.


Анкета для оцінки цифрової компетентності працівників закладу освіти


Результати анкетування


Аналіз результатів анкетування
За результатами опитування всі з опитаних вчителів активно використовують на уроках цифрові технології. Вчителі до 30 років та ті які мають педагогічний стаж роботи до 5 років частіше використовують ЦТ під час уроків (декілька разів на тиждень, 67% та на кожному уроці 25%). Рідше (раз в місяць і рідше) використовують ЦТ 8% опитаних вчителів.
Найпопулярнішими серед педагогів є такі платформи та інструменти: Google Classroom (67%), Zoom(50%), Kahoot!(58%), Canva(58%), рідше використовують інтерактивні дошки (33% опитаних).
Серед опитаних вчителів загальний рівень цифрової грамотності середній (83%). За результатами анкетування вдалося визначити що виявити такі основні труднощі, з якими стикаються педагоги: технічні проблеми (67%), нестача часу (42%), недостатні технічні знання/навички (25%).
Також було визначено які основні переваги вбачають вчителі у використанні цифрових технологій: підвищення мотивації учнів (83%), спрощення підготовки матеріалів (58%), можливість персоналізації навчання (42%), покращення комунікації з учнями та батьками (25%).
Більшість опитаних вчителів (67%) регулярно проходять курси/тренінги з цифрових технологій для підвищення кваліфікації. Вчителі потребують додаткового навчання у таких напрямах: розробка відеоуроків та презентацій (50%), створення інтерактивних завдань (50%), платформи дистанційного навчання (42%), основи кібербезпеки (25%).
Для педагогів найбільш зручними є такі форми навчання: онлайн-курси (75%), вебінари та семінари (67%) , очні тренінги та індивідуальні консультації з колегами (по 17%).


Висновки та рекомендації за результатами анкетування
Аналіз результатів анкетування дозволив визначити рівень цифрових компетентностей педагогічного колективу, виявити проблеми та спланувати заходи для підвищення кваліфікації. Це сприятиме ефективнішому впровадженню цифрових технологій у навчальний процес і підвищенню якості освіти в закладі.
Після аналізу результатів анкетування зробили такі висновки та рекомендації: організувати вебінари та онлайн-курси з найбільш затребуваних тем, таких як розробка відеоуроків та презентацій, створення інтерактивних вікторин, платформи дистанційного навчання та основи кібербезпеки; забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до стабільного інтернету; ввести систему технічної підтримки для швидкого вирішення проблем; впровадити систему заохочень для вчителів, які активно використовують цифрові технології у своїй роботі; заохочувати обмін досвідом між колегами шляхом організації регулярних зустрічей і семінарів.

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)


Аналіз ІТ інфраструктури закладу


Аналіз ІТ-інфраструктури ЗЗСО


Для аналізу ІТ-інфраструктури Блажівського ліцею Рокитнівської селищної ради необхідно розглянути декілька ключових аспектів: апаратне забезпечення, програмне забезпечення, інформаційне середовище та навчально-наукове забезпечення.
1. Апаратне забезпечення
Цей компонент включає технічні засоби, які використовуються для навчання та управління закладом.
В Блажівському ліцеї для учнів і вчителів доступно 20 робочих комп'ютерів та ноутбуків. Комп'ютерний клас забезпечений комп'ютерами та ноутбуками. Стан техніки задовільний та відповідає вимогам, техніка сучасна та має достатню потужність для роботи з усіма необхідними програмами. В школі є інтерактивна дошка та мультимедійний проектор в інформатичному кабінеті. Підключення до інтернету стабільне та швидке. В школі наявний Wi-Fi для вчителів та учнів.
2.Програмне забезпечення
Охоплює ліцензійне ПЗ, яке використовується в освітньому процесі та адміністративних цілях.
На комп'ютерах та ноутбуках встановлена операційна система Windows, ліцензована. В ліцеї використовуються електронні журнали, платформи дистанційного навчання (Google Classroom, Zoom). Для вивчення інформатики є спеціалізовані програми. В закладі освіти наявний антивірусний захист та засоби для захисту персональних даних.
3. Інформаційне середовище
Інформаційні ресурси та середовище для обміну даними між учасниками освітнього процесу.
У Блажівського ліцею Рокитнівської селищної ради є власний вебсайт для інформування батьків та учнів про новини і події, де розміщена інформація що стосується освітнього процесу в закладі. На сайті регулярно оновлюють інформацію. Використовуються системи для обліку успішності та відвідування. Для комунікації та взаємодії учнів, батьків і вчителів використовуються чати в месенджерах, де вчителі та адміністрація закладу можуть інформувати учнів та батьків щодо освітнього процесу, а батьки можуть поставити свої запитання та отримати на них відповіді.
4. Навчально-наукове забезпечення
Цей блок стосується навчальних матеріалів та освітніх технологій, що використовуються у процесі навчання.
У процесі навчання використовуються електронні підручники, спеціалізовані програми та інноваційні освітні технології. Вчителі проходять регулярне навчання з використання ІТ-інструментів. Заклад має досвід впровадження дистанційної освіти під час карантину та роботи в умовах воєнного стану та організації змішаного навчання.
Висновок
ІТ-інфраструктура Блажівського ліцею забезпечує сучасний освітній процес завдяки наявності 20 комп'ютерів, інтерактивної дошки, проектора та стабільного інтернету з Wi-Fi. Ліцензійне програмне забезпечення і антивірусний захист сприяють безпеці та ефективності роботи. Власний вебсайт і чати в месенджерах забезпечують комунікацію з батьками та учнями, а електронні підручники й інноваційні технології підтримують змішане й дистанційне навчання.
Рекомендації
Оновлення застарілої техніки – для підтримки сучасних освітніх потреб.
Розширення Wi-Fi мережі – забезпечення стабільного інтернету для всіх учасників.
Впровадження нових освітніх платформ – інтерактивних інструментів для дистанційного навчання.
Підвищення ІТ-компетенцій педагогів – регулярні курси та тренінги.
Покращення комунікації – впровадження більш ефективних платформ для взаємодії з учнями та батьками.

Завдання 2

Mcaticon.png
Блог "Цифрові технології на уроках в початковій школі"

Блог "Цифрові технології на уроках в початковій школі"

Завдання 3

Mcaticon.png
Сценарій семінару для вчителів. Використання цифрових технологій в освіті

Семінар


Тема. Інтеграція цифрових технологій у навчальний процес початкової школи
Ціль. Надати вчителям практичні навички роботи з цифровими інструментами для уроків та організації дистанційного навчання.
Формат. Офлайн або онлайн (через Zoom/Google Meet)
Тривалість. 3 години (з перервою)
Кількість учасників. 15-30 осіб


1. Вступна частина (10-15 хвилин)
Привітання та встановлення робочої атмосфери
Вітаю всіх на нашому семінарі! Сьогодні ми будемо обговорювати інтеграцію цифрових технологій у навчальний процес початкової школи. У сучасному світі діти все частіше стикаються з цифровими інструментами у повсякденному житті, тому наше завдання — навчити їх використовувати ці технології ефективно та безпечно. Крім того, це допоможе зробити наші уроки цікавішими та доступнішими. Сподіваюся, ви отримаєте нові знання та практичні навички, які зможете застосувати вже завтра у своїх класах.
Інструкція. Щоб краще зрозуміти, на якому рівні ми починаємо, давайте проголосуємо. Відкрийте, будь ласка, Mentimeter за цим кодом і дайте відповідь: «Які цифрові інструменти ви вже використовували?»» (Обговорення результатів голосування та підсумки рівня обізнаності групи.)


2. Теоретичний блок. Що таке цифрова компетентність? (30 хвилин)
Основні компоненти цифрової грамотності та роль вчителя в їх розвитку
Цифрова компетентність — це не лише здатність користуватися комп’ютером чи смартфоном. Це комплекс навичок: вміння знайти та оцінити інформацію, співпрацювати з іншими через цифрові платформи, працювати в команді та, що дуже важливо, знати правила безпечної поведінки в Інтернеті. За стандартами НУШ, ми не просто навчаємо дітей користуватися інструментами, а формуємо в них критичне мислення та вміння аналізувати інформацію. У цьому ми стаємо не просто вчителями, а цифровими наставниками. Важливо, щоб діти вміли не тільки знаходити відповіді, а й оцінювати їхню правдивість та доречність.
Інтерактив. Давайте об’єднаємося в малі групи та обговоримо, як ви розумієте цифрову грамотність. Подумайте, які навички є найважливішими для дітей. Через 5 хвилин кожна група представить свою думку.


3. Практичний блок. Огляд цифрових інструментів (60 хвилин)
Частина 1. Інструменти для інтерактивних уроків та тестування (30 хвилин)
Зараз я познайомлю вас із кількома корисними інструментами. Почнемо з Google Classroom — він допоможе організувати всі ваші матеріали в одному місці. Ви можете створювати класи, розміщувати завдання та відслідковувати успішність учнів у режимі реального часу. Далі — Kahoot. Це чудова платформа для інтерактивних вікторин. Вона допомагає перевірити знання учнів у форматі гри, що особливо ефективно в початкових класах. Якщо ви хочете створити щось схоже, але у більш індивідуальному форматі, зверніть увагу на Quizizz. Він дозволяє учням проходити завдання в зручний для них час.»
Завдання. У групах створіть коротку вікторину в Kahoot та запустіть її для всіх учасників. Це буде наш "бойовий тест" цього інструменту.
Частина 2. Інструменти для спільної роботи та візуалізації (30 хвилин)
Для групових проєктів та інтерактивної співпраці дуже корисним буде Padlet. Це віртуальна дошка, де учні можуть розміщувати свої ідеї та коментарі. Ще один корисний інструмент — Canva, де ви можете створювати яскраві презентації або постери. Для роботи над спільними документами чи презентаціями ідеально підійдуть Google Docs та Google Slides.
Завдання. У групах створіть інтерактивний плакат на тему “Здоровий спосіб життя” за допомогою Canva. Після цього ми презентуємо роботи одне одному.


4. Особливості дистанційного навчання (30 хвилин)
Дистанційне навчання стало справжнім викликом для всіх нас. Але якщо правильно використовувати інструменти, воно може бути ефективним і захопливим. Zoom та Google Meet дозволяють не тільки проводити уроки, але й створювати малі групи для роботи в Breakout Rooms. Це дає змогу учням співпрацювати навіть на відстані.
Ще один корисний інструмент — Google Forms. Він дозволяє швидко перевірити знання учнів за допомогою автоматизованих тестів.
Практика. Зараз ми організуємо невеликий фіктивний урок у Zoom. Я поділю вас на групи для обговорення, а потім ми зберемося разом і поділимося результатами.


5. Кібербезпека та онлайн-етика (20 хвилин)
Інтернет дає нам багато можливостей, але несе і ризики. Наше завдання — навчити дітей безпечної поведінки онлайн. Це означає не тільки уникати небезпеки, але й дотримуватися етичних норм: не ображати інших, не поширювати неправдиву інформацію та захищати особисті дані. Рекомендуємо проводити з учнями регулярні бесіди про кібербезпеку. Показуйте їм приклади того, як можна розпізнати фейки та уникнути кібербулінгу.
Інтерактив. Розгляньмо кілька реальних кейсів із порушенням безпеки в Інтернеті. Як би ви діяли на місці учасників?


6. Підсумкова частина та рефлексія (15-20 хвилин)
Ми розглянули багато інструментів та практичних порад. Давайте обговоримо: який із цих інструментів ви плануєте використовувати вже цього тижня?
Дякую всім за активну участь! Сподіваюся, ви отримали нові ідеї та натхнення для вашої роботи.

Завдання 4

Mcaticon.png
Методичні рекомендації для вчителів з проектування інформаційного освітнього середовища, модернізації ІТ-інфраструктури та формування цифрової компетентності персоналу

1. Проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи
Інформаційне освітнє середовище забезпечує інтерактивний і доступний навчальний процес, створюючи умови для постійної взаємодії між учнями, педагогами та батьками. Грамотне проектування ІОС дозволяє ефективно інтегрувати цифрові інструменти у навчання та виховання.
Основні компоненти ІОС
1. Цифрові платформи для управління навчанням: Google Classroom, Moodle або Microsoft Teams.
2. Освітні ресурси. Доступ до цифрових підручників, інтерактивних завдань, бібліотек.
3. Електронні журнали та щоденники. Інструменти для обліку відвідуваності та успішності.
4. Системи комунікації: Zoom, Google Meet для онлайн-уроків, а також канали зв’язку з батьками (ClassDojo, Viber).
Поради для проектування ІОС
• Проведіть аналіз потреб учасників освітнього процесу та доступної інфраструктури. Важливо зрозуміти, які інструменти вже використовуються та що потребує покращення.
• Створіть інтегроване середовище: об’єднайте різні цифрові інструменти на одній платформі для зручності використання учнями та педагогами.
• Враховуйте принцип доступності — навчальні матеріали повинні бути зрозумілими та доступними для всіх, незалежно від їхнього рівня володіння технологіями.

2. Модернізація ІТ-інфраструктури
Сучасна освітня установа має забезпечити безперебійну роботу обладнання та доступ до Інтернету у всіх навчальних приміщеннях. Модернізація ІТ-інфраструктури сприяє ефективному використанню технологій у навчанні та полегшує управління процесами.
2.1. Основні кроки модернізації
1. Аудит наявної ІТ-інфраструктури. Оцініть стан комп’ютерів, мережевого обладнання та програмного забезпечення.
2. Планування закупівель. Придбайте сучасні комп’ютери, інтерактивні дошки, планшети та проектори.
3. Організація бездротової мережі Wi-Fi. Доступ до Інтернету у всіх приміщеннях закладу для учнів та співробітників.
4. Захист даних. Впровадження антивірусного захисту, регулярне резервне копіювання важливої інформації.
2.2. Приклади ІТ-інструментів для модернізації
• Google Workspace. Хмарне зберігання даних та спільна робота над документами.
• ClassDojo. Мотиваційна платформа для роботи з учнями та батьками.
• Microsoft Teams. Інтегрована платформа для навчання та управління комунікаціями.

3. Формування цифрової компетентності співробітників і вчителів
Цифрова компетентність передбачає володіння сучасними інструментами для навчання, розвиток навичок пошуку та аналізу інформації, а також дотримання кібербезпеки.
3.1. Основні напрями формування цифрової компетентності
1. Базова ІТ-грамотність. Вміння користуватися електронною поштою, текстовими редакторами та платформами для відеоконференцій.
2. Медіаграмотність. Критичне оцінювання інформаційних джерел, робота з фактчекінгом та боротьба з фейками.
3. Цифрова етика та кібербезпека. Навчання правилам безпечної поведінки в Інтернеті та захисту персональних даних.
4. Опанування LMS-платформами. Робота на Google Classroom, Moodle або Microsoft Teams для організації уроків та моніторингу успішності учнів.
3.2. Форми підвищення кваліфікації
1. Вебінари та онлайн-курси. Доступ до безкоштовних курсів на Дія.Освіта для педагогів.
2. Очні семінари та тренінги. Практичні заняття з використання цифрових інструментів.
3. Індивідуальні плани розвитку. Визначення слабких місць у цифровій грамотності співробітників та побудова індивідуальних планів навчання.
4. Менторинг та взаємонавчання. Створення команд педагогів для обміну досвідом та підтримки одне одного.