Версія за 16:18, 31 жовтня 2024 (переглянути вихідний код) Yfsaviuk.fpo23m (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Поточна версія на 16:21, 31 жовтня 2024 (переглянути вихідний код) Yfsaviuk.fpo23m (обговорення • внесок)
Рядок 43:		Рядок 43:
	==Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі==		==Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі==
	===Анкета для директора===		===Анкета для директора===
		+	[[Файл: изображение_viber_2024-10-31_16-18-15-094.jpg|200px|thumb|center]]
		+
	'''Стратегічне бачення та політика'''		'''Стратегічне бачення та політика'''
	* Яке місце займає цифровізація в загальній стратегії розвитку вашого закладу освіти?		* Яке місце займає цифровізація в загальній стратегії розвитку вашого закладу освіти?

---

Поточна версія на 16:21, 31 жовтня 2024

База практики

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА 216

• 

• Адреса: вулиця Олександра Архипенка, 8Г, Київ, 04211;
• сайт: Сайт навчального закоаду;
• FaceBook: Спільнота в Facebook;
• Instagram: Сторінка в Instagram;
• канал YuoTube канал TuoTube

Режим роботи закладу

• Понеділок 07:00 – 19:00
• Вівторок 07:00 – 19:00
• Середа 07:00 – 19:00
• Четвер 07:00 – 19:00
• П’ятниця 07:00 – 19:00

Прийомні дні

• Понеділок 09:00 – 13:00
• Середа 09:00 – 13:00
• П'ятниця 14:00 - 18:00

Виробнича (зі спеціалізації) студентки VІ курсу групи ПОм-2-23-1.4з заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності «Початкова освіта» Педагогічного інституту

• Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ. Інтерв’ю з керівником закладу чи його заступниками.
• ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
• Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

• Блог
• Сайт закладу
• Групу у соціаапьній мережі для відображення основної діяльності установи
• Серію навчальних відео-роликів
• Освітні подкасти
• Форум
• Ресурс для менеджменту та контролю виконання завдань співробітниками закладу
• Електронний навчальний курс для підвищення цифрової компетентності співробітників закладу

Провести (за можливості! але достатньо записати відеоінструкцію чи підготувати детальну розробку, сценарій, ММ-презентацію чи візуалізацію у доступному для перегляду інструменті) семінар/вебінар/тренінг для співробітників / вчителів / вихователів з використання цифрових технологій в освіті або виступ на вченій раді / педраді щодо можливостей онлайн навчання. Надати посилання з доступом на перегляд на підтверджувальні матеріали(розробку, ММ-презентацію, відео. За можливості розмістити на сторінці фото, відео заходу, скріни екрану онлайн-зустрічі, тощо

Підготувати методичні рекомендації до:

• проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи,
• модернізації ІТ інфраструктури.
• формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів закладу/установи

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Анкета для директора

Стратегічне бачення та політика

• Яке місце займає цифровізація в загальній стратегії розвитку вашого закладу освіти?
• Як ваш заклад адаптує національні рекомендації та політику в області цифрових технологій?
• Чи є конкретні стратегічні цілі щодо впровадження цифрових технологій на найближчі кілька років?

Вплив цифрових технологій на навчальний процес

• Як, на вашу думку, впровадження цифрових технологій забезпечує досягнення навчальних досягнень учнів?
• Чи проводите ви аналіз результативності використання цифрових інструментів у навчальному процесі?
• Чи впровадили цифрові технології на методи викладання та підходи до навчання у вашому закладі?

Інфраструктура та ресурси

• Чи достатньо ваш заклад забезпечення технічною інфраструктурою для впровадження цифрових технологій?
• Які ключові виклики ви бачите у фінансуванні та підтримці цієї інфраструктури?
• Чи є у вас достатньо ресурсів для навчання персоналу, чи вони ефективно використовували цифрові технології?

Підготовка та підтримка викладачів

• Як організовано навчання та підтримка педагогів у використанні цифрових технологій?
• Як заклад підвищує підвищення цифрової грамотності викладачів?
• Чи плануєте впровадження постійних тренінгів або курсів з новими цифровими інструментами?

Виклики та бар'єри

• Які основні бар'єри чи труднощі ви бачите на шляху впровадження цифрових технологій у ваш заклад?
• Чи є проти з боку викладачів чи студентів щодо використання цифрових інструментів?
• Як ви долаєте перешкоди, пов'язані з технологічними чи організаційними проблемами?

Оцінка результативності

• Які показники ефективності ви використовуєте для оцінки впливу цифрових технологій на освітній процес?
• Як часто моніторинг ефективності впровадження цифрових технологій?
• Чи є у вас статистичні дані або дослідження, які показують ефективність цифрових технологій у навчанні?

Безпека та етика

• Які заходи ваш заклад впровадив для захисту даних учнів та персоналу в цифровому середовищі?
• Як ваш заклад підходить до питань етики при використанні цифрових технологій у навчальному процесі?
• Чи проводяться інструкції для учнів і викладачів з питань безпеки в Інтернеті та захисту особистих даних?

Взаємодія з батьками та учнями

• Як ви залучаєте батьків до процесу цифровізації навчання?
• Які інструменти чи платформи використовують для комунікації з батьками та учнями?
• Чи отримуєте ви зворотний зв'язок від учнів та батьків щодо використання цифрових технологій у навчанні?

Запис інтерв'ю

Анкета для вичтелів

Аналіз опитування вчителів

У опитування взяло участь 12 осіб, з них: 9 вчителів, 1 вчитель фізики, 1 заступник директора та соціальний педагог. Більшість з них має стаж роботи понад 15 років (58%), 1-3 роки стажу у 17% респондентів, 3-5 років – також 17%, лише 8% - менше 1 року. Понад 58% респондентів оцінюють свій рівень володіння базовими цифровими навичками на середньому рівні, а 42% - на високому. Початкового рівня не виявлено.

Важливим компонентом ЦК-компетентності вчителів є уміння безпечно використовувати мережу Інтернет та здійснювати захист особистих даних. Половина опитаних респондентів володіють задовільними знаннями у цій сфері, 33% - високими. Проте 17% визнали, що мають потребу у додатковому навчанні.

58% учасників опитування використовують цифрові технології у своїй професійній діяльності кілька разів на тиждень, а 42% - кожного дня.

Більше половини опитаних респондентів раз на місяць намагаються проходити будь-які ресурси для професійного розвитку (58%), по 17% вчителів роблять це кілька разів на тиждень або дуже рідко. Лише 8% учасників намагаються щодня виділити час для саморозвитку у сфері цифрових компетентностей.

Значна частина вчителів не використовують імерсивні технології у навчальному процесі (92%), а лише 8% відповіли протилежно.

Найчастіше на уроках вчителі використовують наступні цифрові інструменти: Онлайн платформи

• Інтерактивні дошки, онлайн-платформи
• Аудіо та відео матеріали підручника
• Відеоконференції
• Інтерактивну дошку, wordwall, canva, class time, classroom, learning apps.org та ін.
• Онлайн платформи, відеоконференції
• Інтерактивні дошки
• Дошки, відеоконференції
• Інтерактивна дошка, віртуальні лабораторії
• Інтерактивну дошку
• Онлайн-платформи

42% вчителів лише інколи беруть участь у тренінгах або семінарах з використання цифрових технологій в освіті, третина (33%) – систематично намагаються підвищити свій рівень володіння цифровими технологіями. Проте 25% - не беруть участь у такого роду заходах.

Більшість вчителів не вміють створювати контент для імерсивних технологій (83%), лише 8% ствердно відповіли на це питання та 8% за потреби проходять навчання у цій сфері.

67% вчителів зазначають, що відсутність необхідного технічного обладнання є суттєвою проблемою при впроваджені цифрових технологій у навчальному процесі. У 42% респондентів не вистачає часу для підготовки відповідного цифрового контенту, а також 42% - володіють недостатнім рівнем підготовки.

Лише 33% опитаних респондентів готові до впровадження нових цифрових технологій у навчальний процес, 8% зазначили, шо потребують значної підготовки у цій сфері. Нажаль, значна частина респондентів (59%) лише часткового готові до таких нововведень.

Позитивним є те, що 75% вчителів мають досвід створення власного навчального контенту а лише 25% - ні.

Більшість респондентів знайомі із методами інтерактивного навчання із використанням цифрових технологій (83%).

Найчастіше вчителі використовують наступні онлайн-платформи для навчання:

• Classroom
• Google Meet,
• Moodle,
• Classtime
• wordwall
• naurok, інші

83% респондентів проводять уроки з використанням інтерактивних інструментів (вікторини, інтерактивні презентації, онлайн-тести), проте 17% відповіли протилежно. Серед найбільших викликів найбільші виклики у впровадженні цифрових технологій у навчальному процесі вчителі зазначають:

• Не всі готові до використання, неможливість використовувати цифрові технології під час уроків через нестачу техніки.
• Відсутність матеріальної бази
• Технічне забезпечення, швидкий інтернет
• Недостатньо коштів, матеріальна база
• Неприйняття вчителями вимог сучасності
• Відео уроки
• Не вистачає досвіду та часу
• Мотивація
• Брак часу для навчання
• Байдужість здобувачів освіти
• Матеріально-технічна база
• Недостатній рівень підготовки вчителів

Учасники опитування також нам написали побажання та пропозиції щодо покращення цифрової освіти у школі:

• Забезпечення школи всім необхідними для використання цифрових технологій, навчання вчителів чомусь новому та цікавому із застосуванням різних програм.
• Планшетний клас або новітнє обладнання з VR , чи клас з сучасними ноутбуками для підтримки доповненою реальності
• Забезпечення, практичні рекомендації і допомога
• Збільшення класів з комп’ютерним обладнанням, наближення програми до запитів сьогодення
• Чому вчителі не доїдають? Бо на ставку нічого їсти, а коли дві ставки - ніколи.... Якщо державі наплювати на освіту, то що можуть вдіяти прості вчителі?...
• Додаткове навчання.
• Необхідність технічного обладнання в класах

Таким чином, наше опитування дало можливість виявити проблемні аспекти щодо запровадження та використання цифрових технологій у навчальному процесі, а також почути думку вчителів щодо цього питання.

Посилання на електронну анкету

• Анкета для вичтелів: Посилання н анкету
• Резальтат анкетування: Відповіді вчителів на питання анкети

Аналіз ТІ інфраструктури Спеціалізованої школи 216 міста Києва

ІТ-інфраструктура школи вже має певний рівень технологічної зрілості, що забезпечує базові потреби навчального процесу. Однак існує потенціал для покращення деяких аспектів, які стосуються як застарілих компонентів, так і нових можливостей для розвитку технологічного середовища.

Поточний стан

Мультимедійні комплекси

• Встановлені у кожному класі початкової школи та частково у класах старшої школи, в основному в кабінетах природничого комплексу. Молодша школа обладнана мультимедійними комплексами на основі проекторів BenQ та мультимедійних дошок з електромагнітною технологією відтворення сигналу ( 4 кабінети) та ємнісними мультимедійними дошками (10 кабінетів). Кожен кабінет обладнано ноутбуком HP з діагоналлю екрану 15,6. Всі ноубуки мають прийнятні технічні характеристики, а саме процесори Core i3 7-го покоління з тактовою частотою до 3.5 ГГц, 4 ГБ ОЗП, 320 ГБ HDD. Це дозволяє закривати вчителям всі поточні задачі навчального процесу. Кожен клас початкової школи додатково обладнано кольоровими принтерами Canon БФП з системою безперебійного подання чорнил Старша школа обладнана мультимедійними комплексами на основі проекторів BenQ та мультимедійних дошок з електромагнітною технологією відтворення сигналу, ноутбуками HP з діагоналлю екрану 15,6, які мають наступні технічні характеристики: процесори Core i3 7-го покоління з тактовою частотою до 3.5 ГГц, 4 ГБ ОЗП, 320 ГБ HDD. Для вчителів у школі є в наявності 40, робочих, ноутбуків НР з аналогічними технічними характеристиками та 10 ПК.

Комп'ютерні класи

• Перший комп'ютерний клас складається 8 ноутбуків ASUS та 4 ноутбуків Lenovo (2023 року), з потужними характеристиками, що дозволяють ефективно проводити навчання, а саме: процесори Core i3 12-го покоління з тактовою частотою до 4 ГГц, 4 ГБ ОЗП, 320 ГБ SSD. Операційна система, яка використовується в даному класі Windows 11. Також встановлено повний пакет Microsoft office 2019, прикладні програми для роботи з графікою, системи розробки програм Microsoft Visual Studio 2022, Android Studio. Налаштовано використання OneDrive для хмарного зберігання файлів та налаштування мережі в кабінеті інформатики.
• Другий клас на базі сервера з 10 тонкими клієнтами (2018 року), які підключені до сервера для роботи з додатками. Технічні характеристики: Windows Server 2010, процесор Core i5 9 покоління, 32 ГБ ОЗП, 1 ТБ HDD дискретна відео карта. Даний клас дозволяє закривати основні поняття при вивченні загального курсу інформатики, початок програмування та комп’ютерної графіки.

ПК (2014 року) на базі Windows 10:

• Обмеження через застарілі процесори (Intel Core i3 2-го покоління) і HDD-диски. Використовуються для роботи вчителів, мають набір основних офісних програм.

Мережа

• Мережа в школі побудована на основі WiFi технології. На кожному поверсі встановлена серверна шафа (всього їх три) з керованим маршрутизатором, до якого під’єдано оптоволоконне покриття, блоком безперебійного жавлення (дозволяє організувати автономну роботу до двох годин) до кожної шафи під’єдано 20 точок доступу Aruba, що забезпечують два канали Інтернету по 100 Мбіт/с кожен, для учнів і вчителів (учні з обмеженим доступом до соцмереж, вчителі – без обмежень).

В цілому ІТ інфраструктура закладу забезпечує навчальний процес використання цифрових технологій, але потребує покращення, яке описано нижче.

План покращення ІТ інфраструктури

Ноутбуки ASUS у першому комп'ютерному класі:

• Моделі 2023 року мають потужні характеристики, тому заміна або покращення не потрібні найближчими роками. Ці ноутбуки повністю відповідають сучасним навчальним вимогам і можуть працювати зі складними додатками.

Мультимедійні системи в молодших класах:

• Проектори BenQ і мультимедійні дошки MultiBoard, встановлені в молодших класах, працюють достатньо ефективно і забезпечують основні навчальні потреби. Можливе подальше використання цих систем без значних інвестицій у їх модернізацію, але з виділення коштів на проведення профілактики роботи обладнання.

Мережеве обладнання:

• Маршрутизатори Aruba забезпечують стабільну мережу зі швидкістю 100 Мбіт/с для учнів і вчителів, що є достатнім для базових навчальних завдань та користування інтернетом. Можливе розширення каналів до 200 Мбіт/с, особливо для учнів, при збільшенні їх кількості.

Викриття третього кабінету інформатики:

• Так як школа в майбутньому планує вводити профільне навчання є потреба в організації ще одного кабінету інформатики, який буде відповідати останнім запитам ІТ інфраструктури, для навчання.

Кроки для покращення: Ноутбуки HP у мультимедійних класах:

• Проблема: застарілі ноутбуки HP (Core i3 7-го покоління, 4 ГБ ОЗП, 320 ГБ HDD) мають обмежену продуктивність для сучасних вимог.у

Шляхи покращення:

• Оновлення накопичувачів на SSD (мінімум 256 ГБ) для швидшого завантаження системи та програм.
• Збільшення оперативної пам'яті до 8 ГБ, що дозволить підтримувати багатозадачність і роботу з важчими додатками.
• Оновлення ОС до Windows 11 (якщо технічні характеристики дозволяють).
• Встановлення більш свіжого програмного забезпечення
• Проведення профілактики батареї

ПК (2014 року): Проблема: низька продуктивність через використання застарілих компонентів (Core i3 2-го покоління, 4 ГБ ОЗП, HDD). Шляхи покращення:

• Заміна HDD на SSD (мінімум 256 ГБ), що значно підвищить швидкість завантаження та роботи систем.
• Збільшення оперативної пам'яті до 8 ГБ для підвищення продуктивності у сучасних завданнях.
• Якщо оновлення компонентів не виправдане, замінити ПК на нові моделі з мінімальними технічними вимогами: Intel Core i3 9-го покоління або вище, 8 ГБ ОЗП, 256 ГБ SSD.

Тонкі клієнти (2018 року): Проблема: обмежені можливості тонких клієнтів при роботі з сучасними додатками. Шляхи покращення:

• Оновлення серверного ПЗ для підтримки більш потужних програм та більшої кількості користувачів.
• Заміна тонких клієнтів на новіші моделі з кращими характеристиками або розгляд можливості використання хмарних сервісів замість тонких клієнтів.
• Модернізація серверу

Мультимедійні системи в старшій школі: Проблема: часткова відсутність мультимедійних комплексів у старшій школі. Шляхи покращення:

• Поступове додавання мультимедійних систем у старші класи. Використання інтерактивних панелей замість мультимедійних дошок для більш інтерактивного навчання.

Впровадження нових елементів в ІТ інфраструктуру: Створення нового комп'ютерного класу: Шляхи впровадження:

• Оборудувати новий клас на базі 12-16 ноутбуків з діагоналлю 17,3 та сучасними характеристиками (Intel Core i5/i7 13-го покоління, 16 ГБ ОЗП, SSD 512 ГБ/1 ТБ, Wi-Fi 6).
• Забезпечити якісне Wi-Fi-покриття для нового класу.
• Інвестувати в нове мережеве обладнання для підтримки стабільного з'єднання.

Впровадження хмарних сервісів: Локальні хмарні сервіси:

• Створення локального файлового сервера для зберігання та обміну навчальними матеріалами, доступного для учнів і вчителів.
• Впровадження віртуальних машин (VM) на сервері для надання учням можливості роботи в різних операційних середовищах (Windows, Linux).

Глобальні хмарні сервіси:

• Впровадження Microsoft 365 або Google Workspace для забезпечення спільної роботи, збереження та доступу до документів.
• Використання хмарних сховищ OneDrive або Google Drive для централізованого зберігання файлів.
• Платформи Google Classroom або Microsoft Teams для організації дистанційного навчання і підтримки змішаного формату навчання.
• Інтерактивні інструменти, як Kahoot! або Quizlet, для активної участі учнів у навчальному процесі.

Впровадження віртуальних середовищ для програмування:

• Впровадження Google Colab, Repl.it або подібних платформ для навчання програмуванню без необхідності встановлення додаткового ПЗ на кожен комп'ютер. Це також дозволить учням працювати з кодом через веб-браузер.

Висновки:

• ІТ-інфраструктура школи перебуває на достатньому рівні для базових освітніх завдань, проте певне обладнання потребує модернізації.
• Модернізація існуючих ноутбуків HP та старих ПК може значно підвищити їхню продуктивність без необхідності повної заміни.
• Створення нового комп'ютерного класу та впровадження хмарних сервісів сприятимуть розвитку цифрових навичок у школярів та підвищенню якості освітнього процесу.
• Поступове впровадження нових технологій, таких як інтерактивні панелі та глобальні хмарні сервіси, допоможе школі відповідати сучасним вимогам освітнього процесу.

Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи

Для виконання другого завдання було обрано створення сайту для вчителів, на якому висвітлено основні питання ЦК та розклад тренінгів, занять, для вчителів Електронний ресурс: Посилання на сайт

Семінар (тренінг)

З метою підвищення рівня теоретичних знань та практичних умінь, серед вчителів було проведено майстер-клас: "AR-технології в початковій школі". Його метою було ознайомити вчителів із найпоширенішими платформами і додатками AR-технологій, а також надати практичні та методичні рекомендації їх використання у освітньому процесі. Світ навколо нас стрімко змінюється, і сучасні технології відкривають перед освітою нові горизонти. Однією з таких інноваційних технологій є доповнена реальність (AR). Це не просто новий тренд, а дієвий інструмент, який може вдосконалити навчальний процес, зробити його більш цікавим і доступним для молодших школярів. AR-технології дозволяють поєднати реальний та віртуальний світи, надаючи можливість учням буквально "оживляти" навчальний матеріал перед собою. Завдяки цьому діти можуть взаємодіяти з віртуальними об’єктами: розглядати їх у тривимірному просторі, проводити експерименти чи здійснювати подорожі, не виходячи з класу. Це стимулює дослідницьку активність, розвиває критичне мислення та підвищує зацікавленість у навчанні.Незважаючи на широке використання технологій доповненої реальності та появі різноманітних освітніх продуктів, вони поки не достатньо інтегрувалися в освітній простір початкової освіти.

Презентація для семінару: Посилання на презентацію

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ інфраструктури Спеціалізованої школи №216 м. Києва

Для модернізації ІТ інфраструктури Спеціалізованої школи №216 міста Києва важливо врахувати кілька аспектів, що охоплюють технічні, організаційні та методологічні етапи. Нижче наведено детальні методичні рекомендації:

Аналіз поточного стану ІТ інфраструктури

Шляхи досягнення:

• Проведення аудиту всіх існуючих технічних та програмних засобів.
• Створення робочої групи, яка включатиме ІТ-фахівців, вчителів та представників адміністрації.
• Залучення зовнішніх експертів для проведення незалежної оцінки стану інфраструктури.

Джерела фінансування:

• Внутрішні шкільні бюджети (на основі затверджених річних кошторисів).
• Підтримка від міської адміністрації або державних органів.

Очікувані результати:

• Отримання чіткого розуміння потреб школи у технічному та програмному забезпеченні.
• Визначення пріоритетів для модернізації.

Можливі труднощі:

• Недостатня кваліфікація працівників у проведенні технічного аудиту.
• Складнощі з отриманням даних про всі існуючі ІТ-ресурси.

Шляхи подолання:

• Залучення сторонніх спеціалістів для технічної експертизи.
• Використання доступних інструментів для автоматизованого збору інформації про обладнання та мережеві ресурси.

Модернізація технічного обладнання Шляхи досягнення:

• Закупівля нових комп'ютерів, серверів, інтерактивних панелей та іншого обладнання через тендери.
• Розширення інтернет-мережі для забезпечення стабільного покриття.
• Встановлення та налаштування інтерактивного обладнання та Wi-Fi-маршрутизаторів.

Джерела фінансування:

• Державні програми: наприклад, національні проєкти підтримки освіти.
• Гранти: міжнародні освітні ініціативи (USAID, British Council тощо).
• Підтримка місцевого бізнесу: спонсорство, публічно-приватне партнерство.
• Батьківський комітет: залучення додаткових внесків або допомога через благодійні ініціативи.

Очікувані результати:

• Підвищення швидкості доступу до інтернету, надійності мережі та ефективності роботи технічних засобів.
• Покращення якості навчального процесу завдяки новітньому обладнанню.

Можливі труднощі:

• Високі витрати на обладнання та його встановлення.
• Бюрократичні труднощі з тендерами та закупівлями.

Шляхи подолання:

• Залучення кількох джерел фінансування для розподілу витрат.
• Використання публічних тендерів для пошуку економічно вигідних пропозицій.

Програмне забезпечення та навчальні платформи

Шляхи досягнення:

• Вибір програмного забезпечення на основі аналізу потреб (навчальних та адміністративних).
• Підписання угод на ліцензоване ПЗ.
• Навчання персоналу щодо використання нових освітніх платформ.

Джерела фінансування:

• Державні субвенції на освітні технології.
• Гранти від IT-компаній на використання їхніх платформ у навчальному процесі (Google for Education, Microsoft Education).

Очікувані результати:

• Забезпечення доступу до сучасних програмних продуктів.
• Підвищення продуктивності викладачів та учнів завдяки використанню інтерактивних інструментів.

Можливі труднощі:

• Недостатній рівень технічної підготовки вчителів.
• Складність впровадження нових програмних рішень у традиційні процеси навчання.

Шляхи подолання:

• Проведення регулярних тренінгів для педагогів.
• Створення консультативних груп для постійної підтримки вчителів.

Підвищення кваліфікації вчителів Шляхи досягнення:

• Організація тренінгів та семінарів з використання ІТ у навчальному процесі.
• Впровадження програм з підвищення кваліфікації через онлайн-курси та сертифікації (Coursera, Udemy).

Джерела фінансування:

• Міська чи державна підтримка програм професійного розвитку вчителів.
• Партнерства з ІТ-компаніями для проведення безкоштовних тренінгів.

Очікувані результати:

• Підвищення цифрової грамотності та професійної компетентності вчителів.
• Підвищення якості освітнього процесу через ефективне використання технологій.

Можливі труднощі:

• Недостатній інтерес або мотивація вчителів до навчання новим технологіям.

Шляхи подолання:

• Мотивування вчителів через матеріальну або професійну підтримку (сертифікати, премії).
• Створення програм наставництва, де досвідчені вчителі допомагатимуть колегам.
• Модернізація безпекової інфраструктури

Шляхи досягнення:

• Встановлення міжмережевих екранів та систем фільтрації контенту.
• Впровадження антивірусного ПЗ та регулярного резервного копіювання даних.

Джерела фінансування:

• Гранти на безпеку від міжнародних організацій.
• ІТ-компанії: залучення партнерів для встановлення систем захисту.

Очікувані результати:

• Підвищення захищеності шкільної мережі та даних.
• Забезпечення контролю доступу до інформаційних ресурсів.

Можливі труднощі:

• Високі витрати на впровадження професійних рішень для кібербезпеки.

Шляхи подолання

• Використання безкоштовних або доступних рішень для початкового захисту.
• Поступове впровадження рішень із кібербезпеки в кілька етапів.

Інтеграція з інноваційними технологіями Шляхи досягнення:

• Пілотні проєкти для впровадження технологій IoT та AI.
• Співпраця з університетами та IT-компаніями для розробки інноваційних освітніх інструментів.

Джерела фінансування:

• Гранти від міжнародних технологічних фондів.
• Публічно-приватне партнерство з компаніями, зацікавленими у впровадженні інновацій.

Очікувані результати:

• Підвищення ефективності управління ресурсами школи.
• Покращення адаптивності навчального процесу завдяки персоналізованим підходам.

Можливі труднощі:

• Високі технічні вимоги для впровадження IoT та AI.
• Відсутність готовності шкільного персоналу до використання інноваційних технологій.

Шляхи подолання:

• Пілотування мало масштабних проєктів із поступовим розширенням.
• Постійна підтримка з боку технічних експертів для інтеграції інноваційних рішень.

Загальні очікувані результати:

• Покращення якості освіти.
• Підвищення цифрової компетентності учнів та вчителів.
• Забезпечення рівного доступу до сучасних технологій для всіх учнів.

Етапи впровадження модернізації Шляхи досягнення:

• Планування впровадження: складання детального плану впровадження модернізації у кілька етапів. Розподіл процесів на короткострокові та довгострокові дії для забезпечення поступовості змін і мінімізації впливу на навчальний процес.
• Пілотування: почати з одного або декількох класів для тестування нових технологій та інструментів. Це дозволить виявити недоліки і зробити необхідні коригування перед масштабуванням.
• Визначення відповідальних осіб: кожен етап повинен мати відповідальну особу або групу, які будуть здійснювати контроль за впровадженням змін.

Джерела фінансування:

• Шкільний бюджет: виділення коштів на оновлення за рахунок внутрішніх ресурсів.
• Програми розвитку освіти: державні або міжнародні програми, які можуть покрити витрати на часткове або повне впровадження модернізації.
• Гранти на інновації: звернення до освітніх та технологічних фондів, які пропонують грантову підтримку для шкіл.

Очікувані результати:

• Чітка структура впровадження змін, що забезпечить ефективну модернізацію без затримок.
• Успішне тестування нових технологій в рамках пілотних проєктів, що дозволить уникнути технічних проблем при масштабному впровадженні.
• Ефективний розподіл відповідальності за кожен етап модернізації.

Можливі труднощі:

• Затримки у фінансуванні або закупівлі обладнання.
• Непередбачувані технічні проблеми під час реалізації змін

Шляхи подолання:

• Залучення додаткових джерел фінансування або перегляд бюджетних пріоритетів.
• Оперативне вирішення технічних питань шляхом взаємодії з постачальниками обладнання або залучення зовнішніх консультантів.

Оцінка ефективності модернізації Шляхи досягнення:

• Регулярний моніторинг: створення системи постійного моніторингу та оцінки роботи нової інфраструктури та технологій.
• Зворотний зв'язок від користувачів: регулярне проведення опитувань серед вчителів та учнів для оцінки рівня задоволеності використанням нових технологій.
• Порівняння навчальних результатів: аналіз академічних досягнень до та після впровадження технологій для оцінки їхнього впливу на навчальний процес.

Джерела фінансування:

• Інституційні ресурси: використання внутрішніх інструментів оцінки ефективності роботи школи.
• Зовнішні консультаційні проєкти: залучення експертів для проведення зовнішньої оцінки ефективності модернізації.

Очікувані результати:

• Чітке розуміння впливу модернізації на якість освіти та роботу школи в цілому.
• Вчасне виявлення можливих проблем або напрямів для подальшого розвитку.

Можливі труднощі:

• Суб'єктивні оцінки з боку користувачів.
• Недостатня кількість часу для накопичення релевантних даних.

Шляхи подолання:

• Використання кількох різних методик оцінки (кількісних і якісних), щоб зменшити вплив суб'єктивних факторів.
• Проведення періодичних звітів для подальшого аналізу та коригування планів модернізації.

Залучення учнів до використання нових технологій

Шляхи досягнення:

• Інтерактивні заняття: впровадження нових форм роботи з учнями за допомогою технологій доповненої та віртуальної реальності, гейміфікації та адаптивних навчальних платформ.
• Творчі проєкти: заохочення учнів до створення власних цифрових проєктів у межах шкільних предметів, що стимулює розвиток критичного мислення та інноваційного підходу.
• Конкурси та олімпіади: організація внутрішніх шкільних конкурсів, які використовують сучасні технології (програмування, робототехніка, цифровий дизайн).

Джерела фінансування:

• Гранти та спонсорство: залучення грантів на розвиток STEM-освіти та інноваційних шкільних проєктів.
• Благодійні фонди: звернення до благодійних організацій, які підтримують розвиток освіти.

Очікувані результати:

• Підвищення мотивації учнів до навчання через інтерактивні підходи.
• Формування практичних навичок, що відповідають вимогам сучасного ринку праці.

Можливі труднощі:

• Низька залученість учнів або відсутність інтересу до нових методик.
• Складнощі у поєднанні традиційних навчальних методів з новими технологіями.

Шляхи подолання:

• Проведення ознайомчих занять для учнів, де демонструються переваги використання нових технологій у навчанні.
• Інтеграція нових методик поступово, з акцентом на конкретні предмети, де вони дають найбільший ефект.

Загальні очікувані результати модернізації:

• Створення сучасного ІТ-освітнього простору, що відповідає стандартам XXI століття.
• Підвищення академічних результатів та мотивації учнів.
• Формування цифрових компетенцій, що є критично важливими для сучасної економіки та суспільства.
• Збільшення залученості вчителів до використання технологій, що сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу.

Можливі труднощі на загальному рівні та шляхи їх подолання: Нестача фінансування:

• Рішення: активний пошук альтернативних джерел фінансування (гранти, спонсорська підтримка, державні програми).
• Опір змінам з боку вчителів або учнів:
• Рішення: постійна мотиваційна робота та навчання. Проведення тренінгів, демонстрація результатів та переваг нововведень.
• Технічні труднощі при впровадженні нових технологій:
• Рішення: створення технічної підтримки всередині школи або укладення угод із зовнішніми ІТ-компаніями для швидкого вирішення проблем.
• Низький рівень підготовки викладачів до використання нових технологій:
• Рішення: проведення регулярних тренінгів та підвищення кваліфікації, мотивація через матеріальні стимули (сертифікація, премії).

Методичні рекомендації щодо проєктування інформаційного освітнього середовища Спеціалізованої школи №216 м. Києва

Загальні питання

Визначення цілей інформаційного середовища школи:

Рекомендації:

• Проєктування інформаційного середовища повинно базуватися на чітко визначених цілях, що відповідають потребам школи, учнів, педагогічного колективу та батьків. Ці цілі мають охоплювати розвиток цифрових навичок, інтерактивне навчання, залучення до навчального процесу, підготовку до викликів XXI століття.
• Створити робочу групу з представників адміністрації, вчителів та батьків для формування цих цілей та розробки стратегії.

Очікуваний результат:

• Чітке бачення напрямку розвитку інформаційного середовища школи, що дозволить ефективно реалізувати всі наступні етапи проєкту.

Аудит наявних ресурсів і визначення потреб:

Рекомендації:

• Провести аудит наявної технічної інфраструктури школи, включаючи комп’ютери, інтерактивні дошки, доступ до інтернету, мультимедійне обладнання та освітні платформи.
• Опитати вчителів щодо їхніх потреб у технічному забезпеченні та цифрових ресурсах для навчання.
• Розробити план оновлення та придбання техніки відповідно до результатів аудиту.

Очікуваний результат:

• Комплексне розуміння ресурсної бази школи та пріоритетів щодо технічного оновлення, що дозволить забезпечити ефективне використання цифрових інструментів у навчанні.

Питання впровадження імерсивних технологій

Навчання вчителів щодо використання імерсивних технологій:

Рекомендації:

• Організувати серію тренінгів для педагогів з використання VR та AR у навчальному процесі, зокрема для початкової школи.
• Проводити регулярні воркшопи, що включають практичне використання окулярів VR, мобільних додатків з AR та створення простих віртуальних об’єктів.
• Співпрацювати з іншими школами та експертами для обміну досвідом та кращими практиками.

Очікуваний результат:

• Педагогічний колектив, готовий використовувати імерсивні технології для створення інтерактивного та захоплюючого навчального середовища, що сприятиме підвищенню мотивації учнів.

Інтеграція VR/AR у навчальні програми:

Рекомендації:

• Розробити навчальні сценарії та уроки з використанням VR та AR для вивчення предметів початкової школи (наприклад, природознавство, історія, географія).
• Створити бібліотеку цифрового контенту з віртуальними екскурсіями, симуляціями та навчальними відео для інтеграції у навчальний процес.
• Розробити методичні матеріали для вчителів, які включають приклади використання VR/AR на уроках.

Очікуваний результат:

• Збільшення залученості учнів у процес навчання та покращення розуміння складних тем через візуалізацію та інтерактивний досвід.

Впровадження STEAM-освіти

Створення STEAM-лабораторії для початкової школи:

Рекомендації:

• Обладнати спеціалізовану лабораторію для проведення занять з робототехніки, 3D-друку, мікроелектроніки та кодування.
• Закупити навчальні набори для молодших класів, зокрема прості робототехнічні комплекти, конструктори для програмування та сенсорні дошки.
• Провести навчання вчителів для використання обладнання STEAM та розробки міждисциплінарних проєктів.

Очікуваний результат:

• Розвиток у дітей навичок критичного мислення, вирішення проблем, роботи в команді та інтересу до природничих наук та технологій.

Інтеграція STEAM-підходу у шкільні програми:

Рекомендації:

• Розробити програми та проєкти для початкових класів, що включають елементи STEAM. Наприклад, інтеграція простих інженерних завдань у математику, експериментів з фізики у природознавство, або креативних проєктів з мистецтва та технологій.
• Залучити дітей до позакласної діяльності з акцентом на STEAM, організовуючи клуби та гуртки, що допоможуть розвивати практичні навички.

Очікуваний результат:

• Підвищення інтересу учнів до STEM-дисциплін, а також розвиток творчих здібностей та здатності до вирішення проблем.

Питання підвищення цифрової грамотності педагогічного колективу

Розробка програми підвищення цифрової компетентності:

Рекомендації:

• Впровадити програму підвищення кваліфікації для вчителів з фокусом на основи цифрової грамотності: використання хмарних сервісів, створення інтерактивних презентацій, робота з освітніми платформами.
• Організувати тренінги з використання спеціалізованих платформ для навчання, таких як Google Classroom, Moodle, та інших інструментів для дистанційного навчання.

Очікуваний результат:

• Збільшення впевненості педагогів у використанні цифрових інструментів, що сприятиме якіснішому навчанню учнів та ефективнішому управлінню освітнім процесом.

Створення внутрішньої мережі обміну досвідом:

Рекомендації:

• Розробити платформу або форум для обміну досвідом між педагогами щодо використання цифрових технологій та новітніх методів навчання.
• Проводити щоквартальні семінари для обговорення нових технологій та їх впровадження у навчальний процес.

Очікуваний результат:

• Підвищення рівня комунікації та співпраці між вчителями, що допоможе швидше впроваджувати нові технології та адаптувати навчальні програми

Питання щодо розробки центру імерсивних технологій

Створення центру імерсивних технологій:

Рекомендації:

• Визначити приміщення для центру та обладнати його сучасною технікою: VR-окуляри, інтерактивні панелі, камери 360°, комп'ютери з високою продуктивністю.
• Забезпечити доступ до програмного забезпечення для створення та редагування контенту для VR та AR.
• Розробити програму для використання центру учнями та вчителями, яка включає регулярні практичні заняття та інтеграцію з навчальними програмами.

Очікуваний результат:

• Центр стане основою для реалізації інтерактивних навчальних програм, де учні зможуть занурюватися у віртуальні середовища для вивчення історії, географії, природничих наук та інших предметів.

Інтеграція центру у загальний навчальний процес школи:

Рекомендації:

• Розробити графік використання центру для всіх класів початкової школи та поступово розширювати його на середню та старшу школу.
• Організувати навчання для вчителів з питань створення власного контенту для VR/AR та використання його у викладанні.

Очікуваний результат:

• Повноцінна інтеграція імерсивних технологій у навчальний процес школи, що допоможе учням здобувати знання за допомогою візуальних і практичних методів.

Покращення комп'ютерних класів Оновлення обладнання та програмного забезпечення: Рекомендації:

• Провести аудит наявного обладнання у комп'ютерних класах і визначити потребу в оновленні. Рекомендується оновити комп'ютери, які не підтримують сучасні освітні програми та не можуть працювати з VR/AR контентом.
• Закупити сучасні комп'ютери з високою продуктивністю, що підтримують роботу з інтерактивними програмами, 3D-моделюванням, програмами для навчання кодування та обробки відео.
• Забезпечити встановлення актуального програмного забезпечення, включаючи операційні системи, офісні пакети, освітні платформи та засоби для відеоконференцій.

Очікуваний результат:

• Підвищення продуктивності роботи комп’ютерних класів, що дозволить учням та вчителям ефективно використовувати сучасні цифрові інструменти та технології.

Забезпечення доступу до Інтернету та мережевої інфраструктури: Рекомендації:

• Переглянути потужність та якість інтернет-з’єднання в комп'ютерних класах, забезпечити стабільний високошвидкісний інтернет для швидкого доступу до онлайн-ресурсів.
• Встановити потужні маршрутизатори та оновити локальну мережу для забезпечення швидкого та надійного зв'язку між комп'ютерами та сервером.
• Розробити політику з безпеки інтернету, включаючи фільтрацію контенту, що забезпечить безпеку учнів під час роботи в Інтернеті.

Очікуваний результат:

• Покращення доступу до освітніх онлайн-ресурсів та платформ, що дозволить учням ефективніше використовувати цифрові інструменти для навчання.

Використання хмарних сервісів Впровадження хмарних сховищ для зберігання та обміну навчальними матеріалами: Рекомендації:

• Використовувати сервіси, такі як Google Drive, OneDrive або Dropbox для зберігання навчальних матеріалів, презентацій та відео. Це дозволить вчителям легко ділитися ресурсами з учнями та забезпечити доступ до них у будь-який час.
• Навчити вчителів та учнів користуватися хмарними сховищами для спільного редагування документів, що дозволить спростити групові завдання та проєкти.
• Створити централізовану бібліотеку електронних ресурсів для учнів та вчителів, до якої буде доступ через хмарні сервіси.

Очікуваний результат:

• Підвищення ефективності роботи з навчальними матеріалами, зменшення витрат на друковані матеріали та забезпечення зручного доступу до ресурсів.

Використання хмарних інструментів для співпраці та комунікації: Рекомендації:

• Впровадити використання Google Workspace для навчальних закладів, що включає Google Classroom, Google Meet, Google Docs та інші інструменти для спільної роботи.
• Навчити вчителів використовувати хмарні інструменти для організації дистанційного навчання, проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей з учнями та батьками.
• Розробити методичні рекомендації з використання хмарних інструментів для створення інтерактивних уроків та організації навчальних груп.

Очікуваний результат:

• Підвищення рівня співпраці між учнями та вчителями, зручний доступ до навчальних матеріалів та ефективне проведення дистанційних занять.

Використання платформ для онлайн-навчання Впровадження освітніх платформ для організації навчального процесу:

Рекомендації:

• Використовувати такі платформи, як Google Classroom, Moodle або Microsoft Teams для організації навчального процесу, зокрема для дистанційного навчання, розміщення завдань та матеріалів.
• Навчити вчителів користуватися можливостями платформ для проведення тестування, оцінювання знань та надання зворотного зв’язку учням.
• Створити методичні рекомендації для вчителів з використання платформ для проведення інтерактивних уроків, організації вікторин та використання інтерактивних дошок.

Очікуваний результат:

• Систематизація навчального процесу та спрощення управління завданнями, що забезпечить зручний доступ до навчальних матеріалів як для учнів, так і для вчителів.

Створення та підтримка інтерактивного навчального середовища:

Рекомендації:

• Залучити платформи, що пропонують інтерактивні інструменти для навчання, як-от Kahoot!, Quizlet, Mentimeter для створення інтерактивних вікторин та опитувань під час уроків.
• Створити онлайн-ресурси, що включають інтерактивні курси, відеоуроки та навчальні модулі, до яких учні матимуть доступ навіть поза уроками.
• Заохочувати вчителів до участі в професійних вебінарах та курсах для покращення навичок роботи з платформами онлайн-навчання.

Очікуваний результат:

• Підвищення залученості учнів у процес навчання через інтерактивні методи та створення різноманітного освітнього контенту.

Методичні рекомендації щодо формування цифрової компетентності співробітників, вчителів та вихователів Спеціалізованої школи №216 міста Києва

Цифрова компетентність є однією з ключових навичок сучасного педагога, оскільки вона сприяє ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі. У контексті Спеціалізованої школи №216 міста Києва формування цієї компетенції є важливим елементом у процесі модернізації освітнього середовища.

Аналіз поточного рівня цифрової компетентності

Ціль:

• Оцінити початковий рівень цифрових навичок усіх співробітників школи.

Рекомендації:

• Опитування та тестування: проведення анкетування серед вчителів та вихователів для визначення рівня володіння ІКТ та їхнього досвіду використання цифрових технологій у навчальному процесі.
• Самооцінка компетентностей: використання інструментів самооцінки цифрових компетентностей на основі міжнародних моделей (наприклад, DigCompEdu).
• Аналіз результатів: на основі отриманих даних розробити індивідуальні плани підвищення кваліфікації.

Очікувані результати:

• Розуміння рівня цифрових навичок кожного працівника для подальшого розроблення плану навчання та розвитку.

Розробка індивідуальних планів підвищення кваліфікації Ціль:

• Створити персоналізовані програми підвищення цифрової компетентності для кожного вчителя та співробітника.

Рекомендації:

• Персоналізоване навчання: на основі результатів тестування розробити індивідуальні плани навчання з акцентом на ті аспекти, де вчителі потребують найбільшого розвитку (наприклад, робота з інтерактивними дошками, використання хмарних сервісів, організація дистанційного навчання тощо).
• Класифікація рівнів: визначити початковий, середній і просунутий рівень компетенцій, щоб відповідним чином структурувати навчальні програми.

Очікувані результати:

• Індивідуальний підхід до підвищення кваліфікації з урахуванням потреб кожного вчителя, що сприятиме кращому засвоєнню матеріалу.

Організація регулярних навчальних семінарів та тренінгів Ціль:

• Провести систематичне навчання з цифрових технологій для вчителів та співробітників.

Рекомендації:

• Щотижневі тренінги: організувати тренінги для вивчення базових та просунутих технологій (наприклад, використання офісного пакету Microsoft Office, Google Workspace, роботи з інтерактивними панелями).
• Вебінари з нових технологій: створення онлайн-вебінарів з новітніх технологій у сфері освіти (AR/VR, адаптивні освітні платформи, штучний інтелект).
• Тренінги для тренерів: підготувати "цифрових амбасадорів" серед співробітників школи, які стануть наставниками для інших та допомагатимуть інтегрувати технології в навчальний процес.

Очікувані результати:

• Регулярне оновлення знань та підвищення рівня володіння цифровими технологіями серед усіх учасників навчального процесу.

Впровадження хмарних технологій для співпраці Ціль:

• Забезпечити ефективну взаємодію між вчителями, адміністрацією та учнями за допомогою хмарних сервісів.

Рекомендації:

• Google Workspace або Microsoft 365: впровадження хмарних сервісів для спільної роботи над навчальними проєктами, створення онлайн-курсів, проведення опитувань та збору аналітичних даних.
• Зберігання документів: організація електронного документообігу для зберігання всіх освітніх матеріалів у хмарі, доступних у будь-який час і з будь-якого пристрою.
• Навчання співробітників: проведення семінарів з ефективного використання хмарних сервісів для дистанційного навчання та адміністративних процесів.

Очікувані результати:

• Підвищення ефективності комунікації та співпраці в колективі, спрощення доступу до навчальних матеріалів та швидкість їх поширення.

Використання освітніх платформ для організації дистанційного навчання Ціль:

• Забезпечити вчителів необхідними знаннями для організації дистанційного навчання та онлайн-комунікації з учнями.

Рекомендації:

• Платформи для дистанційного навчання: організація навчання на таких платформах, як Google Classroom, Moodle або інші LMS (системи управління навчанням).
• Інтерактивні завдання: створення онлайн-завдань, тестів, презентацій та відеоматеріалів, що стимулюють учнів до активного залучення в навчальний процес.
• Підтримка вчителів: надання технічної підтримки вчителям для налаштування системи дистанційного навчання та інтеграції нових інструментів.

Очікувані результати:

• Підвищення якості дистанційного навчання та краща підготовка вчителів до можливих умов змішаного навчання.

Розвиток цифрової грамотності серед педагогічного колективу через практичні завдання

Ціль:

• Стимулювати використання цифрових інструментів через практичні проєкти та реальні завдання.

Рекомендації:

• Практичні воркшопи: організація практичних занять, де вчителі можуть застосовувати нові навички на прикладі реальних уроків (створення інтерактивних презентацій, відео-уроків, цифрових тестів).
• Цифрові проєкти: створення та ведення вчителями власних освітніх проєктів, які інтегрують цифрові технології в навчальні предмети.
• Обмін досвідом: організація зустрічей педагогів для обміну досвідом використання цифрових інструментів.

Очікувані результати:

• Закріплення цифрових навичок через практичну діяльність, підвищення зацікавленості вчителів у використанні технологій.

Оцінка та сертифікація цифрових навичок Ціль:

• Надати можливість оцінити та сертифікувати рівень цифрової компетентності вчителів.

Рекомендації:

• Моделі оцінки: використання таких міжнародних моделей, як DigCompEdu (Digital Competence Framework for Educators), для оцінки компетентностей та формування рекомендацій.
• Сертифікація: можливість отримання сертифікатів від освітніх платформ (Google, Microsoft), що підтверджують рівень володіння цифровими інструментами.
• Оцінювання за результатами навчання: проведення фінальних тестів або практичних завдань після кожного навчального модуля для підтвердження засвоєння матеріалу.

Очікувані результати:

• Чітке розуміння рівня цифрової компетентності кожного співробітника, що дозволить персоналізувати подальший розвиток і підвищити мотивацію через сертифікати та визнання.

Мотивування вчителів до постійного розвитку цифрової компетентності Ціль:

• Стимулювати постійне вдосконалення цифрових навичок через мотиваційні механізми.

Рекомендації:

• Матеріальні та нематеріальні стимули: створення програм мотивації (сертифікати, нагороди, премії) для вчителів, які активно впроваджують технології в освітній процес.
• Відкриті конкурси: організація шкільних або міських конкурсів на найкращий проєкт, розроблений із використанням цифрових технологій.
• Підтримка інноваційних ініціатив: заохочення вчителів до пропонування власних ідей щодо впровадження нових цифрових інструментів та методик навчання.

Очікувані результати:

• Підвищення мотивації до вдосконалення цифрових навичок, що сприятиме ефективному використанню технологій у навчанні.