Відмінності між версіями «Міртук»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Міртук, -ка, '''''м. ''1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251. | '''Міртук, -ка, '''''м. ''1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251. | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
| + | «відро місткістю близько одного літра для вимірювання молока; ківш для набирання борошна. Називається він так, оскільки основне його призначення - вимірювання кількості молока. Споконвіку мірою для сипких продуктів - зерна, муки, круп - була не їх маса, а об'єм. Обмін здійснювали за правилом: однаковий товар вимірювався посудом однакової місткості. Так з'явилися "мірки". У Карпатах це був посуд (бочка) на 32 л зерна. Меншими одиницями - були "півлітра" (16 л) і "чвертка" (8 л). | ||
| + | запозичено з угорської мови (можливо, через посередництво румунської: рум. mertíc «мірка для вимірювання борошна, яке віддають за помел; порція вівса; доля, частка»); | ||
| + | ур. mérték «міра, мірка, норма», можливо, в свою чергу, походить від укр. мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел»; | ||
| + | п. [mirtuk] «міра у півтори кварти», слц. mertuk (заст.) «міра, мірка»; | ||
| + | mirtuk «міра у півтори кварти» польська | ||
| + | mertuk «міра, мірка» (заст.) словацька | ||
| + | мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел» українська | ||
| + | mérték «міра, мірка, норма» | ||
Версія за 23:38, 30 жовтня 2024
Міртук, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251. «відро місткістю близько одного літра для вимірювання молока; ківш для набирання борошна. Називається він так, оскільки основне його призначення - вимірювання кількості молока. Споконвіку мірою для сипких продуктів - зерна, муки, круп - була не їх маса, а об'єм. Обмін здійснювали за правилом: однаковий товар вимірювався посудом однакової місткості. Так з'явилися "мірки". У Карпатах це був посуд (бочка) на 32 л зерна. Меншими одиницями - були "півлітра" (16 л) і "чвертка" (8 л). запозичено з угорської мови (можливо, через посередництво румунської: рум. mertíc «мірка для вимірювання борошна, яке віддають за помел; порція вівса; доля, частка»); ур. mérték «міра, мірка, норма», можливо, в свою чергу, походить від укр. мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел»; п. [mirtuk] «міра у півтори кварти», слц. mertuk (заст.) «міра, мірка»; mirtuk «міра у півтори кварти» польська mertuk «міра, мірка» (заст.) словацька мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел» українська mérték «міра, мірка, норма»
