Відмінності між версіями «Ткачук Діана Вадимівна»

Версія за 11:12, 28 жовтня 2024 (переглянути вихідний код) Dvtkachuk.fpo23m (обговорення • внесок) (→‎Перше завдання) ← Попереднє редагування		Версія за 11:47, 28 жовтня 2024 (переглянути вихідний код) Dvtkachuk.fpo23m (обговорення • внесок) (→‎Друге завдання) Наступне редагування →
Рядок 153:		Рядок 153:
−	<div style="background-color:lightyellow" align=center> '''????'''. </div>	+	<div style="background-color:lightyellow" align=center> '''Блог консультацій'''. </div>
		+
		+	'''''Посилання на гугл диск:''''' https://drive.google.com/drive/folders/1bSetDTk11TF9ulCkwRrxCCf84Pdc0IO6?usp=sharing
		+
		+	Подано консультації батькам та вчителям-дефектологам по темі мовленнєвих труднощів (специфіка школи)
		+
		+	[[Файл:БуклетТкачук.jpg|міні|ліворуч|Фрагмент буклету-консультації батькам,1]]
		+	[[Файл:БуклетТКАЧУКД.jpg|міні|посередині|Фрагмент буклету-консультації батькам,2]]
		+	[[Файл:Ткачукбуклет4.jpg|міні|праворуч|Фрагмент буклету-консультації батькам,3(конкретні вправи)]]
	== '''Третє завдання''' ==		== '''Третє завдання''' ==

---

Версія за 11:47, 28 жовтня 2024

База практики: Навчально-реабілітаційний центр "Надія" Вишгородської міської ради

Адреса: м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., проспект Мазепи, 6-А

Керівник закладу освіти: Дука Володимир Валентинович

Сайт школи: https://nrcnadiya.com.ua/

Телефон: +38067-479-15-71
Пошта: vrszoshnadja@i.ua

Навчально-реабілітаційний центр «Надія» Вишгородської міської ради є багатопрофільним спеціальним закладом загальної середньої освіти для дітей з складними порушеннями розвитку, в тому числі з класами для дітей з розладами спектру аутизму, синдромом Дауна, іншими, у поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку та (або) тяжкими порушеннями мовлення.

Головна мета діяльності НРЦ «Надія» - створення умов для здобуття загальної середньої освіти дітей, що потребують корекції складних порушень розвитку. В тому числі у поєднанні з інтелектуальними порушеннями та (або) тяжкими порушеннями мовлення, успішної соціальної адаптації шляхом комплексної корекційно-розвиткової роботи та психолого-педагогічної реабілітації, формування культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Головними завданнями НРЦ «Надія» є:

1) здобуття дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (далі - діти із складними порушеннями), початкової та базової середньої освіти з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку та відповідно до освітньої програми центру;

2) забезпечення системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу дітей із складними порушеннями з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;

3) соціалізація та інтеграція дітей із складними порушеннями в суспільство;

4) проведення корекційно-розвиткової роботи;

5) надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю;

6) надання консультацій батькам або іншим законним представникам, які виховують дітей із складними порушеннями, з метою обов’язкового залучення їх до освітнього процесу.

У НРЦ “Надія” встановлюється така мережа підрозділів:

-дошкільний підрозділ (групи компенсуючого типу)

-навчальний підрозділ -реабілітаційний підрозділ.

НРЦ «Надія» забезпечує здобуття загальної середньої освіти на двох рівнях освіти:

початкова освіта - 1-4 класи;

базова середня освіта - 5-10 (11) класи.

Інтерв’ю з керівником навчального закладу 

Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій в Навчально-реабілітаційному центрі був проведений з директором школи – Дукою Володимиром Володимировичем.

Посилання на опитувальник: https://forms.gle/6pJhoLLUoRToP6sdA

Відповіді директора школи: Чи використосує Ваша школа цифрові технології? Як саме, з якою метою?

Директор: Так, наш вчено-реабілітаційний центр активно використовує цифрові технології у навчальному процесі дітей з тяжкими порушеннями розвитку. Ми розуміємо, що сучасні технології надають безмежні можливості для розвитку кожної дитини, незалежно від її особливостей.Кожна дитина в нашому центрі має індивідуальну програму розвитку. Цифрові інструменти дозволяють нам адаптувати навчальний матеріал до потреб кожного учня, роблячи його більш доступним і цікавим. [Файл:Знімок екрана 2024-10-28 102047.png|міні|ліворуч|Питання 1,2]]

Які Ви бачите переваги у використанні цифрових інструментів? Директор: Загалом, використання цифрових інструментів у навчанні дітей з тяжкими порушеннями розвитку має величезний потенціал для покращення якості їхнього життя та розширення їхніх можливостей. Серед переваг можу виділити:підвищення мотивації учнів, покращення розуміння матеріалу, розвиток цифрових компетентностей учнів, персоналізація, індивідуалізація навчання, стимулювання творчості та креативності учнів.

Як Ви оцінюєте ефективність використання цифрових інструментів? Директор: Визначаю достатню ефективність використання цифрових засобів відносно специфіки нашої школи. Однак, важливо розуміти, що це лише один з інструментів, який повинен використовуватися в комплексі з іншими методами навчання. Регулярна оцінка ефективності та пошук нових підходів дозволяють нам постійно вдосконалювати наш навчальний процес.

Чи є Ваші учні активними учасниками освітнього процесу на уроках з використанням цифрових засобів? Директор: Так, безумовно. Кожен учень має свій власний темп навчання і свої інтереси. Цифрові інструменти дозволяють нам адаптувати навчальний процес до потреб кожної дитини, що підвищує її мотивацію та впевненість у своїх силах.

Чи є бар'єри, що заважають впровадженню нових цифрових інструментів, технологій та ідей у Вашу роботу? Директор: Незважаючи на всі переваги, використання цифрових інструментів має свої обмеження. Деякі діти можуть відчувати труднощі з використанням гаджетів, а також необхідна постійна підтримка педагогів. Також можу виділити проблему нестачі технічного забезпечення, необхідного обладнання

Чи мають вчителі методичні рекомендації, підвищення кваліфікації з цифрової обізнаності? Директор:Так, вчителі регулярно оновлюють та підвищують рівень цифрової обізнаності, проходять онлайн вебінари, курси.

Оцініть рівень обізнаності вчиелів у сфері цифрової та інформаційної безпеки Директор: Рівень обізнаності вчителів-дефектологів на достатньому рівні. Вони докладають максимум зусиль.

Які з цифрових інструментів Ви використовуєте? Директор: Звісно все корелюється індивідуально до класу та конкретного учня. Зазвичай це прості інтелект-карти (MindMeister/ Coggle/ XMind), вікторини (Quizizz, Quizlet), інтерактивні робочі аркуші (Liveworksheets, Jamboard) та всім відомий Google (презентації, опитування, пошта, календар, нотатки, диск, документи)

Яку підтримку Ви бажали б отримувати для подальшого розвитку використання цифрових інструментів? Директор: Однозначно технічне забезпечення, навчання та професійний розвиток (онлайн-курси, очні семінари та майстер-класи) адаптовані для освіти дітей з порушеннями розвитку

Будь ласка, поділіться своїми настановами/порадами вчителям, які тільки починають працювати з цифровими засобами? Директор:Постійно навчатися, регулярно підвищувати кваліфікацію, бути в курсі нових трендів та ефективніше використовувати цифрові інструменти.

Можете будь ласка поділитися цілями і перспективами розвитку цифрових технологій у Вашій школі? Директор:Обмінюватись досвідом з колегами, створювати спільноти.

Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Посилання на опитувальник: https://forms.gle/bYyJjV3yyjPKDCs9A

У проведені опитування взяли участь загалом 8 респондентів (вчителі-дефектологи закладу освіти).

Результати анкетування:

Опитування показало досить рівномірний розподіл педагогічного стажу серед респондентів. Найбільші групи складають ті, хто має до 3-х років стажу та до 5-ти років стажу – по 37,5% від загальної кількості. Менші групи – це педагоги з досвідом від 5 до 10 років (12,5%) та ті, хто працює в освіті 20 років і більше (12,5%).

Опитування демонструє досить активне використання ІКТ-технологій у роботі опитаних. Найбільша група респондентів (50%) заявляє про застосування таких технологій 3-4 рази на місяць. Ще 12,5% використовують їх 5 і більше разів. Тобто, понад 62% опитаних регулярно інтегрують ІКТ в свою робочу діяльність.

Опитування виявило досить чітку картину використання онлайн-ресурсів серед вчителів. Найбільш популярними платформами є:

• Wordwall (100%)
• Padlet (87.5%),
• Kahoot! (75%),
• LearningApps (75%)
• Canva (75%)

Moodle та Khan Academy використовуються меншою кількістю вчителів, але все ж таки мають своїх прихильників. Plickers не використовується жодним з опитаних вчителів.

Опитування демонструє, що вчителі використовують різноманітні джерела для пошуку інформації про дистанційні курси підвищення кваліфікації. Найбільш популярними є: 75% опитаних вчителів віддають перевагу блогам колег, що свідчить про високий рівень довіри до особистого досвіду та рекомендацій, 62.5% вчителів отримують інформацію через соціальні мережі, що підтверджує їхню важливу роль у професійному спілкуванні.Сайт МОН та розсилка від адміністрації навчального закладу (50%), Сайти громадських організацій (37.5%).

Опитування демонструє високий рівень зацікавленості вчителів у використанні цифрових технологій у навчальному процесі.

87,5% респондентів вважають, що цифрові технології допомагають підвищити інтерес учнів до навчання. Абсолютно всі опитані вчителі (100%) відзначають, що цифрові технології дозволяють урізноманітнити навчальний процес.75% респондентів зазначають, що цифрові технології надають можливість постійно вчитися та розвиватися професійно.

Використання цифрових технологій у навчальному процесі сприймається як надзвичайно цінний інструмент, який приносить значні переваги. Головними мотиваційними факторами є:

• Збільшення зацікавленості учнів (87,5%)
• Різноманітність навчання (100%)
• Професійний розвиток вчителів (75%)

Опитування виявило, що основною перешкодою для впровадження нових педагогічних технологій є нестача часу. Більшість опитаних вчителів (87,5%) зазначили, що через велике навантаження у них не вистачає часу на освоєння нових технологій та їхнє впровадження в навчальний процес. Опитування демонструє чітку перевагу онлайн-курсів та вебінарів як найбільш ефективної форми професійного розвитку серед опитаних. 87.5% респондентів обрали саме цей варіант. Інші популярні формати включають онлайн-майстер-класи та онлайн-конференції/семінари (по 62.5%).

Згідно з наведеною діаграмою, більшість опитаних (75%) вважають свій рівень вміння пошуку інформації високим (оцінка 3 з 3). Лише 25% респондентів оцінили свої навички нижче (оцінка 2 з 3). Відсутні оцінки "1" (низький рівень).

Більша частина респондентів (75%) оцінила свої здібності оцінювання достовірності інформації як високі (оцінка 3 з 3). Лише невелика частина (25%) оцінила свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.

Опитування демонструє досить високий рівень впевненості респондентів у своїх навичках створення та керування контентом за допомогою інструментів для співпраці. Більшість опитаних (62,5%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Решта респондентів (37,5%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.

Досить високим є рівень впевненості респондентів у своїх навичках створення мультимедійного контенту. Більшість опитаних (75%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Решта респондентів (25%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні

Опитування демонструє досить високий рівень впевненості респондентів у своїх навичках вирішення ІКТ проблем. Більшість опитаних (87,5%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Лише невелика частина (12,5%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.

Також демонструє високий рівень усвідомлення респондентами необхідності постійного оновлення навичок, особливо в галузі цифрових технологій.

Посилання на карту знань: https://www.canva.com/design/DAGUyUVbPwU/bSmSo16Ys94Tn5XK5opw9w/edit?utm_content=DAGUyUVbPwU&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

• Методичне об'єднання, серія тренінгів

Регулярні зустрічі, спільні проєкти та обмін досвідом дозволили б вчителям не лише розширити свої знання, а й отримати підтримку у вирішенні практичних завдань. Це, в свою чергу, сприяло б підвищенню якості освітнього процесу та ефективному впровадженню цифрових інструментів в початковій школі.

При розробці тематики методичного об’єднання нами було враховувано нинішній рівень цифрової грамотності вчителів та забезпечено необхідну підтримку.

1. Перше засідання на тему «Цифрові права та актуальні питання, переваги та труднощі використання цифрових інструментів у початковій школі» мало на меті ознайомити вчителів з основами цифрової грамотності, а саме з поняттям цифрового права, визначити переваги та труднощі застосування цифрових інструментів. Відповідно до мети визначені завдання: розглянути поняття «цифрові права» та алгоритм дій у разі порушення цифрових прав; обговорити сучасні тенденції у використанні цифрових технологій в освіті; проаналізувати переваги та труднощі використання цифрових інструментів за допомогою віртуальної дошки Padlet.

1. Друге засідання методичного об’єднання «Огляд цифрових засобів і платформ для оцінювання знань учнів» мало на меті ознайомити та надати вчителям практичні знання та навички використання сучасних цифрових інструментів та інтерактивних платформ Kahoot!, Quizizz, Quizalize, LearningApps, Google Forms для оцінювання знань учнів . Відповідно до мети визначені завдання: визначити основні цифрові інструменти для оцінювання знань та вмінь учнів, що можуть бути використані; продемонструвати практичні приклади використання цифрових платформ Kahoot!, Quizizz, Quizalize, LearningApps, Google Forms на уроках; розробити інтерактивні завдання на різних платформах.

1. Третє засідання методичного об’єднання під назвою «Інтерактивні карти та схеми-ключ до розуміння складних мовних понять» мало на меті ознайомити вчителів з можливостями використання інтерактивних карт і схем на уроках української мови для візуалізації складних мовних понять, формування системних знань та розвитку навичок аналізу і синтезу у школярів початкової школи. Відповідно до мети визначені завдання: ознайомити педагогів з основними принципами створення інтерактивних карт і схем; вивчити можливості різних онлайн-сервісів (MindMeister, Coggle, XMind, Mindomo, Lucidchart) для створення візуалізацій; розробити інтерактивні карти і схеми для пояснення складних мовних понять (частини мови, типи речень, відмінки тощо); обговорити методику використання інтерактивних карт і схем на уроках української мови; створити банк ідей для подальшого використання інтерактивних візуалізацій у навчальному процесі.

Успіх у застосуванні цифрових технологій зумовлений багатьма чинниками. Ефективність діяльності насамперед залежить від того, наскільки учень відчуває себе комфортно і безпечно в навчальному середовищі. Отже, вчителеві початкової школи:

1. Необхідно на початку уроку пояснити учням, чого педагог очікує від них у кінці уроку. Можна провести мозковий штурм за допомогою онлайн-сервісів (Kahoot, Quizizz, Socrative, Nearpod, Pear Deck, Google Forms), щоб визначити, що учні вже знають із теми, яку вивчатимуть. Це допоможе вчителеві визначити рівень знань учнів, і налаштувати урок відповідно до їхніх потреб.
2. Важливо пояснити учням завдання. Це допоможе молодшим школярам зрозуміти, що цифрові інструменти є засобом організації навчальної діяльності.
3. Доцільно розповісти учням, чому для вивчення зазначеної теми були обрані саме такі цифрові інструменти. Розказати дітям, як ці цифрові засоби навчання допоможуть їм засвоїти виучувану тему уроку та розвинути необхідні вміння та навички. Це допоможе учням сприймати цифрові інструменти як засоби навчання, а не як розвагу.
4. Необхідно акцентувати увагу учнів на особливостях того чи іншого цифрового інструмента та на тих результатах, яких молодші школярі зможуть досягнути під час правильного використання їх. Це допоможе учням уникнути помилок та отримати максимальний результат від роботи з цифровими засобами навчання.
5. Важливо розкрити учням алгоритм застосування цифрових інструментів і розповісти про послідовність необхідних дій. Це допоможе дітям побачити перспективу своєї діяльності та підготуватися до кожного етапу. З цією метою рекомендуємо вчителеві використовувати онлайн-планери (Trello, Asana)
6. Доцільно заохочувати учнів до постановки запитань на уроці. Педагог має пояснити молодшим школярам, що цінує їхні запитання, має заохочувати учнів ставити запитання, навіть якщо вони не впевнені, що це правильне запитання.
7. Необхідно організовувати на уроках української мови ситуації, у яких учні можуть експериментувати та пробувати нові речі. Це допоможе їм зрозуміти, що помилки – це частина процесу навчання.
8. Важливо створити на уроці атмосферу, у якій помилки є прийнятними. Учитель має пояснити учням, що всі помиляються, що він цінує зусилля дітей, навіть якщо результат не є ідеальним.

Зазначимо, що правила поведінки і роботи із застосуванням цифрових інструментів допомагають вчителеві створювати атмосферу взаємоповаги та співпраці, а також допомагають учням зрозуміти, що від них очікується в освітньому процесі.

Впровадження цифрових технологій та інструментів на уроках української мовчи в початкових класів має значний потенціал для його вдосконалення, роблячи його більш ефективним, цікавим та доступним для школярів.

Комплексний методичний підхід передбачає проведення різноманітних заходів, таких як семінари, вебінари, онлайн-курси, майстер-класи, тренінги, тематичні засідання методоб'єднання з досліджуваної проблеми, що дозволить вчителям отримати практичні навички та розробити власні авторські методичні матеріали.

• Підвищення обізнаності онлайн