Відмінності між версіями «Ткачук Діана Вадимівна»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Перше завдання)
(Перше завдання)
Рядок 61: Рядок 61:
 
'''Результати анкетування:'''
 
'''Результати анкетування:'''
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184708.png|міні|Стаж роботи|left]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184708.png|міні|Стаж роботи|left]]
Опитування показало досить рівномірний розподіл педагогічного стажу серед респондентів. Найбільші групи складають ті, хто має до 3-х років стажу та до 5-ти років стажу – по 37,5% від загальної кількості. Менші групи – це педагоги з досвідом від 5 до 10 років (12,5%) та ті, хто працює в освіті 20 років і більше (12,5%).
+
Опитування показало досить рівномірний роз''поділ педагогічного стажу'' серед респондентів. Найбільші групи складають ті, хто має до 3-х років стажу та до 5-ти років стажу – по 37,5% від загальної кількості. Менші групи – це педагоги з досвідом від 5 до 10 років (12,5%) та ті, хто працює в освіті 20 років і більше (12,5%).
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184720.png|міні|праворуч|частота використання ІКТ-технологій (в місяць)]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184720.png|міні|праворуч|частота використання ІКТ-технологій (в місяць)]]
Опитування демонструє досить активне використання ІКТ-технологій у роботі опитаних. Найбільша група респондентів (50%) заявляє про застосування таких технологій 3-4 рази на місяць. Ще 12,5% використовують їх 5 і більше разів. Тобто, понад 62% опитаних регулярно інтегрують ІКТ в свою робочу діяльність.
+
Опитування демонструє ''досить активне використання ІКТ-технологій'' у роботі опитаних. Найбільша група респондентів (50%) заявляє про застосування таких технологій 3-4 рази на місяць. Ще 12,5% використовують їх 5 і більше разів. Тобто, понад 62% опитаних регулярно інтегрують ІКТ в свою робочу діяльність.
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184732.png|міні|ліворуч|конкретні онлайн-засоби]] Опитування виявило досить чітку картину використання онлайн-ресурсів серед вчителів. Найбільш популярними платформами є:
+
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184732.png|міні|ліворуч|конкретні онлайн-засоби]] Опитування виявило досить чітку картину використання онлайн-ресурсів серед вчителів. ''Найбільш популярними платформами є'':
 
* Wordwall (100%)
 
* Wordwall (100%)
 
* Padlet (87.5%),  
 
* Padlet (87.5%),  
Рядок 73: Рядок 73:
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184746.png|міні|слідкування за новинами щодо дистанційних курсів  підвищення кваліфікації]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 184746.png|міні|слідкування за новинами щодо дистанційних курсів  підвищення кваліфікації]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185615.png|міні|ліворуч|чим приваблюють ІКТ]]  
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185615.png|міні|ліворуч|чим приваблюють ІКТ]]  
Опитування демонструє, що вчителі використовують різноманітні джерела для пошуку інформації про дистанційні курси підвищення кваліфікації. Найбільш популярними є: 75% опитаних вчителів віддають перевагу блогам колег, що свідчить про високий рівень довіри до особистого досвіду та рекомендацій,  62.5% вчителів отримують інформацію через соціальні мережі, що підтверджує їхню важливу роль у професійному спілкуванні.Сайт МОН та розсилка від адміністрації навчального закладу (50%), Сайти громадських організацій (37.5%).
+
Опитування демонструє, що вчителі використовують ''різноманітні джерела для пошуку інформації'' про дистанційні курси підвищення кваліфікації. Найбільш популярними є: 75% опитаних вчителів віддають перевагу блогам колег, що свідчить про високий рівень довіри до особистого досвіду та рекомендацій,  62.5% вчителів отримують інформацію через соціальні мережі, що підтверджує їхню важливу роль у професійному спілкуванні.Сайт МОН та розсилка від адміністрації навчального закладу (50%), Сайти громадських організацій (37.5%).
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185615.png|міні|праворуч|Бар'єри]] Опитування демонструє високий рівень зацікавленості вчителів у використанні цифрових технологій у навчальному процесі.  
+
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185615.png|міні|праворуч|Бар'єри]] Опитування демонструє ''високий рівень зацікавленості вчителі''в у використанні цифрових технологій у навчальному процесі.  
 
87,5% респондентів вважають, що цифрові технології допомагають підвищити інтерес учнів до навчання. Абсолютно всі опитані вчителі (100%) відзначають, що цифрові технології дозволяють урізноманітнити навчальний процес.75% респондентів зазначають, що цифрові технології надають можливість постійно вчитися та розвиватися професійно.
 
87,5% респондентів вважають, що цифрові технології допомагають підвищити інтерес учнів до навчання. Абсолютно всі опитані вчителі (100%) відзначають, що цифрові технології дозволяють урізноманітнити навчальний процес.75% респондентів зазначають, що цифрові технології надають можливість постійно вчитися та розвиватися професійно.
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185822.png|міні|ліворуч|найбільш ефективна форма професійного розвитку]] Використання цифрових технологій у навчальному процесі сприймається як надзвичайно цінний інструмент, який приносить значні переваги. Головними мотиваційними факторами є:
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185822.png|міні|ліворуч|найбільш ефективна форма професійного розвитку]] Використання цифрових технологій у навчальному процесі сприймається як надзвичайно цінний інструмент, який приносить значні переваги. Головними мотиваційними факторами є:
Рядок 80: Рядок 80:
 
* Різноманітність навчання (100%)  
 
* Різноманітність навчання (100%)  
 
* Професійний розвиток вчителів (75%)
 
* Професійний розвиток вчителів (75%)
Опитування виявило, що основною перешкодою для впровадження нових педагогічних технологій є нестача часу. Більшість опитаних вчителів (87,5%) зазначили, що через велике навантаження у них не вистачає часу на освоєння нових технологій та їхнє впровадження в навчальний процес.
+
Опитування виявило, що ''основною перешкодо''ю для впровадження нових педагогічних технологій є нестача часу. Більшість опитаних вчителів (87,5%) зазначили, що через велике навантаження у них не вистачає часу на освоєння нових технологій та їхнє впровадження в навчальний процес.
Опитування демонструє чітку перевагу онлайн-курсів та вебінарів як найбільш ефективної форми професійного розвитку серед опитаних. 87.5% респондентів обрали саме цей варіант. Інші популярні формати включають онлайн-майстер-класи та онлайн-конференції/семінари (по 62.5%).
+
Опитування демонструє чітку перевагу онлайн-курсів та вебінарів як ''найбільш ефективної форми професійного розвитку'' серед опитаних. 87.5% респондентів обрали саме цей варіант. Інші популярні формати включають онлайн-майстер-класи та онлайн-конференції/семінари (по 62.5%).
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185835.png|міні|праворуч|вміння пошуку інформації]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 185835.png|міні|праворуч|вміння пошуку інформації]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 190104.png|міні|ліворуч|вміння оцінювати достовірність інформації ]]
 
[[Файл:Знімок екрана 2024-10-27 190104.png|міні|ліворуч|вміння оцінювати достовірність інформації ]]

Версія за 19:19, 27 жовтня 2024

Заклад освіти

База практики: Навчально-реабілітаційний центр "Надія" Вишгородської міської ради
Центральний вхід

Адреса: м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., проспект Мазепи, 6-А

Вивіска
Керівник закладу освіти: Дука Володимир Валентинович
Директор

Сайт школи: https://nrcnadiya.com.ua/

Телефон: +38067-479-15-71
Пошта: vrszoshnadja@i.ua

Навчально-реабілітаційний центр «Надія» Вишгородської міської ради є багатопрофільним спеціальним закладом загальної середньої освіти для дітей з складними порушеннями розвитку, в тому числі з класами для дітей з розладами спектру аутизму, синдромом Дауна, іншими, у поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку та (або) тяжкими порушеннями мовлення.

Головна мета діяльності НРЦ «Надія» - створення умов для здобуття загальної середньої освіти дітей, що потребують корекції складних порушень розвитку. В тому числі у поєднанні з інтелектуальними порушеннями та (або) тяжкими порушеннями мовлення, успішної соціальної адаптації шляхом комплексної корекційно-розвиткової роботи та психолого-педагогічної реабілітації, формування культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Головними завданнями НРЦ «Надія» є:

1) здобуття дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (далі - діти із складними порушеннями), початкової та базової середньої освіти з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку та відповідно до освітньої програми центру;

2) забезпечення системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу дітей із складними порушеннями з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;

3) соціалізація та інтеграція дітей із складними порушеннями в суспільство;

4) проведення корекційно-розвиткової роботи;

5) надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю;

6) надання консультацій батькам або іншим законним представникам, які виховують дітей із складними порушеннями, з метою обов’язкового залучення їх до освітнього процесу.

У НРЦ “Надія” встановлюється така мережа підрозділів:

-дошкільний підрозділ (групи компенсуючого типу)

-навчальний підрозділ -реабілітаційний підрозділ.

НРЦ «Надія» забезпечує здобуття загальної середньої освіти на двох рівнях освіти:

початкова освіта - 1-4 класи;

базова середня освіта - 5-10 (11) класи.

Перше завдання

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.
Інтерв’ю з керівником навчального закладу 

Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій в Навчально-реабілітаційному центрі був проведений з директором школи – Дукою Володимиром Володимировичем.

Посилання на опитувальник: https://forms.gle/6pJhoLLUoRToP6sdA

Відповіді директора школи:

ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу.
Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

Посилання на опитувальник: https://forms.gle/bYyJjV3yyjPKDCs9A

У проведені опитування взяли участь загалом 8 респондентів (вчителі-дефектологи закладу освіти).

Результати анкетування:

Стаж роботи

Опитування показало досить рівномірний розподіл педагогічного стажу серед респондентів. Найбільші групи складають ті, хто має до 3-х років стажу та до 5-ти років стажу – по 37,5% від загальної кількості. Менші групи – це педагоги з досвідом від 5 до 10 років (12,5%) та ті, хто працює в освіті 20 років і більше (12,5%).

частота використання ІКТ-технологій (в місяць)

Опитування демонструє досить активне використання ІКТ-технологій у роботі опитаних. Найбільша група респондентів (50%) заявляє про застосування таких технологій 3-4 рази на місяць. Ще 12,5% використовують їх 5 і більше разів. Тобто, понад 62% опитаних регулярно інтегрують ІКТ в свою робочу діяльність.

конкретні онлайн-засоби
Опитування виявило досить чітку картину використання онлайн-ресурсів серед вчителів. Найбільш популярними платформами є:
  • Wordwall (100%)
  • Padlet (87.5%),
  • Kahoot! (75%),
  • LearningApps (75%)
  • Canva (75%)

Moodle та Khan Academy використовуються меншою кількістю вчителів, але все ж таки мають своїх прихильників. Plickers не використовується жодним з опитаних вчителів.

слідкування за новинами щодо дистанційних курсів підвищення кваліфікації
чим приваблюють ІКТ

Опитування демонструє, що вчителі використовують різноманітні джерела для пошуку інформації про дистанційні курси підвищення кваліфікації. Найбільш популярними є: 75% опитаних вчителів віддають перевагу блогам колег, що свідчить про високий рівень довіри до особистого досвіду та рекомендацій, 62.5% вчителів отримують інформацію через соціальні мережі, що підтверджує їхню важливу роль у професійному спілкуванні.Сайт МОН та розсилка від адміністрації навчального закладу (50%), Сайти громадських організацій (37.5%).

Бар'єри
Опитування демонструє високий рівень зацікавленості вчителів у використанні цифрових технологій у навчальному процесі.

87,5% респондентів вважають, що цифрові технології допомагають підвищити інтерес учнів до навчання. Абсолютно всі опитані вчителі (100%) відзначають, що цифрові технології дозволяють урізноманітнити навчальний процес.75% респондентів зазначають, що цифрові технології надають можливість постійно вчитися та розвиватися професійно.

найбільш ефективна форма професійного розвитку
Використання цифрових технологій у навчальному процесі сприймається як надзвичайно цінний інструмент, який приносить значні переваги. Головними мотиваційними факторами є:
  • Збільшення зацікавленості учнів (87,5%)
  • Різноманітність навчання (100%)
  • Професійний розвиток вчителів (75%)

Опитування виявило, що основною перешкодою для впровадження нових педагогічних технологій є нестача часу. Більшість опитаних вчителів (87,5%) зазначили, що через велике навантаження у них не вистачає часу на освоєння нових технологій та їхнє впровадження в навчальний процес. Опитування демонструє чітку перевагу онлайн-курсів та вебінарів як найбільш ефективної форми професійного розвитку серед опитаних. 87.5% респондентів обрали саме цей варіант. Інші популярні формати включають онлайн-майстер-класи та онлайн-конференції/семінари (по 62.5%).

вміння пошуку інформації
вміння оцінювати достовірність інформації
вміння створювати та керувати контентом за допомогою інструментів для співпраці
вміння створювати мультимедійний контент у різних форматах
уміння вирішувати ІКТ проблеми
усвідомлення потреби в оновленні навичок