Відмінності між версіями «Дарник»
(Створена сторінка: '''Дарник, -ка, '''''м. ''Артосъ. ''Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. ''Чуб....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дарник, -ка, '''''м. ''Артосъ. ''Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. ''Чуб. І. 95. Ум. '''Дарничок. ''' | '''Дарник, -ка, '''''м. ''Артосъ. ''Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. ''Чуб. І. 95. Ум. '''Дарничок. ''' | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
| + | |||
| + | Слово "дарник" походить від старослов'янського кореня "дар", що означає "подарунок" або "пожертва". Це слово має давнє коріння і є спорідненим зі словами інших слов'янських мов, таких як "дар" ( болгарська) та "dár" (чеська, польська). | ||
| + | |||
| + | Значення: | ||
| + | |||
| + | Той, хто дарує: | ||
| + | Основне значення слова "дарник" — це людина, яка дає або дарує щось іншій особі. Це може бути подарунок, пожертва або будь-який інший вид дарування. В українській культурі слово асоціюється із традиційним актом дарування на свята або урочисті події, наприклад на весілля, де "дарник" приносить дари. | ||
| + | |||
| + | Дарувальник або благодійник: | ||
| + | У ширшому значенні "дарником" може називатися людина, яка робить пожертви або надає допомогу іншим. Це також може мати значення благодійності — того, хто безкорисливо допомагає іншим. | ||
| + | |||
| + | Діалектне вживання: | ||
| + | У деяких регіонах України слово "дарник" може мати додаткові або специфічні значення. Наприклад, у певних говорах це слово може стосуватися людини, яка приносить символічні дари або є учасником релігійних чи обрядових подій, пов'язаних з даруванням. | ||
| + | |||
| + | Приклади вживання: | ||
| + | |||
| + | У весільних обрядах: Дарники — це гості, які приносять подарунки молодим на весілля. | ||
| + | В літературі: "Дарник несе свої скромні дарунки на свято..." — це приклад використання слова в художньому творі для опису акта дарування. | ||
| + | Синоніми: | ||
| + | Дарувальник, пожертводавець, благодійник, жертводавець. | ||
| + | |||
| + | Етимологія: | ||
| + | Корінь "дар" спільний для багатьох слов'янських мов. Слово "дарник" виникло через додавання суфікса "-ник", який утворює назву особи за її дією (у цьому випадку — дарування). | ||
| + | |||
| + | Антоніми: | ||
| + | Отримувач, приймач. | ||
Версія за 14:38, 24 жовтня 2024
Дарник, -ка, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничок.
Слово "дарник" походить від старослов'янського кореня "дар", що означає "подарунок" або "пожертва". Це слово має давнє коріння і є спорідненим зі словами інших слов'янських мов, таких як "дар" ( болгарська) та "dár" (чеська, польська).
Значення:
Той, хто дарує: Основне значення слова "дарник" — це людина, яка дає або дарує щось іншій особі. Це може бути подарунок, пожертва або будь-який інший вид дарування. В українській культурі слово асоціюється із традиційним актом дарування на свята або урочисті події, наприклад на весілля, де "дарник" приносить дари.
Дарувальник або благодійник: У ширшому значенні "дарником" може називатися людина, яка робить пожертви або надає допомогу іншим. Це також може мати значення благодійності — того, хто безкорисливо допомагає іншим.
Діалектне вживання: У деяких регіонах України слово "дарник" може мати додаткові або специфічні значення. Наприклад, у певних говорах це слово може стосуватися людини, яка приносить символічні дари або є учасником релігійних чи обрядових подій, пов'язаних з даруванням.
Приклади вживання:
У весільних обрядах: Дарники — це гості, які приносять подарунки молодим на весілля. В літературі: "Дарник несе свої скромні дарунки на свято..." — це приклад використання слова в художньому творі для опису акта дарування. Синоніми: Дарувальник, пожертводавець, благодійник, жертводавець.
Етимологія: Корінь "дар" спільний для багатьох слов'янських мов. Слово "дарник" виникло через додавання суфікса "-ник", який утворює назву особи за її дією (у цьому випадку — дарування).
Антоніми: Отримувач, приймач.
