Відмінності між версіями «Сосонка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
Препарати хвоща польового мають діуретичні й протизапальні властивості. Застосовуються в комплексному лікуванні урологічних захворювань, а також при набряклості, викликаній порушеннями роботи нирок або серцевою недостатністю. Поряд з цим хвощ польовий є засобом, який здатний виводити з організму токсини, зокрема свинець.
 
Препарати хвоща польового мають діуретичні й протизапальні властивості. Застосовуються в комплексному лікуванні урологічних захворювань, а також при набряклості, викликаній порушеннями роботи нирок або серцевою недостатністю. Поряд з цим хвощ польовий є засобом, який здатний виводити з організму токсини, зокрема свинець.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
[[Зображення:Hvosh_poloviy_0.jpg|x140px]]
+
[[Зображення:Hvosh_poloviy_0.jpg|x200px]]
[[Зображення:220px-515_Equisetum_arvense.jpg|x140px]]
+
[[Зображення:220px-515_Equisetum_arvense.jpg|x200px]]
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|https://youtu.be/RpSKkoltgoo?feature=shared}}.
 
{{#ev:youtube|https://youtu.be/RpSKkoltgoo?feature=shared}}.

Версія за 14:16, 8 жовтня 2024

Сосонка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сосна. 2) Раст. а) Хвощъ, Equisetum. Вх. Пч. І. 10. б) Euphorbia Cyparissias L. ЗЮЗО. І. 122. в) — болотяна. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125. г) — польова. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 121. 3) Узоръ въ вышиваньѣ. 4) Рядовина в сосонки. См. Рядовина 1. Вас. 16S. 5)Тінички

Характеристика

Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви — илець[1], сосонка польова, хвойка, тінички. Багаторічна трав'яниста рослина родини хвощових (Equisetaceae). Хвощ польовий — бур'ян, який масово розвивається на полях з кислими ґрунтами. Лікарська рослина. Пагони містять кремнієву кислоту, алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту. Раніше населення Євразії і Північної Америки вживало в їжу бульби хвоща польового після спеціальної обробки. Рослина 15–40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки. Стебла двох типів: спороносні і безплідні. Спороносні пагони рожево-бурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8–10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з'являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7–50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6–12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутно-ланцетними зубцями і білою облямівкою на них.

Місце зростання

Хвощ польовий росте в мішаних і листяних лісах як бур'ян на лісокультурних площах, лісосіках, розсадниках. Світлолюбна рослина. Спороносить у березні — квітні.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву хвоща (Herba Equisetii), яку заготовляють влітку (червень — серпень), зриваючи її руками, зрізуючи ножем чи серпом або скошуючи косою, якщо зарості суцільні (в останньому випадку сировину перед сушінням перебирають, відкидаючи домішки, зокрема й нелікарські види хвоща). Сушать траву в затінку на вільному повітрі, розстилаючи тонким (5 — 7 см) шаром на папері або тканині. Сухої трави виходить 20 %. Готову сировину зберігають у сухому добре провітрюваному приміщенні. Строк придатності — 4 роки. Трава хвоща продається в аптеках.

Фармакологічна дія

Препарати хвоща польового мають діуретичні й протизапальні властивості. Застосовуються в комплексному лікуванні урологічних захворювань, а також при набряклості, викликаній порушеннями роботи нирок або серцевою недостатністю. Поряд з цим хвощ польовий є засобом, який здатний виводити з організму токсини, зокрема свинець.

Ілюстрації

Hvosh poloviy 0.jpg 220px-515 Equisetum arvense.jpg

Медіа

.

Джерела та література

Сосонка - Вікіпедія [1]