Відмінності між версіями «Світліти»
(Створена сторінка: '''Світліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Свѣтлѣть, проясняться. ''Небо світліє, світ недалечко. ''Левиц. ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Світліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Свѣтлѣть, проясняться. ''Небо світліє, світ недалечко. ''Левиц. І. 154. | '''Світліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Свѣтлѣть, проясняться. ''Небо світліє, світ недалечко. ''Левиц. І. 154. | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
+ | |||
+ | ==Тлумачний словник== | ||
+ | СВІТЛІТИ, іє, недок. 1. Ставати світлим, світлішим. Небо починало світліти, яскравіше вимальовувалися корпуси і димар лісозаводу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22). | ||
+ | |||
+ | 2. безос. Розвиднятися, світати. На сході починає світліти. | ||
+ | |||
+ | 3. перен. Набирати веселого, радісного, привітного виразу (звичайно про обличчя, очі). Вона вся наливалася щастям, світліючи, розквітаючи на очах (Гончар, III, 1959, 170). | ||
+ | |||
+ | @ Світліє (світліла) душа в кого - комусь стає морально легше, радісніше. Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє... (Фр., XIII, 1954, 85). | ||
+ | |||
+ | 4. перен. Ставати ясним, логічним, чітким (про думки). І серце билось живо, мисль світліла, І сни розкішні снилися мені! (Фр., XIII, 1954, 29). | ||
+ | |||
+ | 5. Виділятися світлим кольором; виднітися. В каюті вже було півтемно, і тільки ще світліли віконця ілюмінаторів (Донч., IV, 1957, 369). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:svitl1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:svitl2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 "Світліти" в Академічному тлумачному словнику.] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] |
Поточна версія на 03:46, 30 квітня 2024
Світліти, -лію, -єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Тлумачний словник
СВІТЛІТИ, іє, недок. 1. Ставати світлим, світлішим. Небо починало світліти, яскравіше вимальовувалися корпуси і димар лісозаводу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22).
2. безос. Розвиднятися, світати. На сході починає світліти.
3. перен. Набирати веселого, радісного, привітного виразу (звичайно про обличчя, очі). Вона вся наливалася щастям, світліючи, розквітаючи на очах (Гончар, III, 1959, 170).
@ Світліє (світліла) душа в кого - комусь стає морально легше, радісніше. Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє... (Фр., XIII, 1954, 85).
4. перен. Ставати ясним, логічним, чітким (про думки). І серце билось живо, мисль світліла, І сни розкішні снилися мені! (Фр., XIII, 1954, 29).
5. Виділятися світлим кольором; виднітися. В каюті вже було півтемно, і тільки ще світліли віконця ілюмінаторів (Донч., IV, 1957, 369).