Відмінності між версіями «Підлягати»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 452. | |
+ | |||
+ | ПІДЛЯГАТИ, аю, аєш, недок., ПІДЛЯГТИ, яжу, яжеш, док. | ||
+ | |||
+ | 1. кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.). Тота [та], котра вперед вагувалася нелюбому чоловікові сказати добре слово, мусить тепер поділяти з ним не тільки стіл, але і все, мусить підлягати всім його примхам (Іван Франко, XVI, 1955, 66). | ||
+ | |||
+ | 2. тільки недок., кому, чому. Бути підпорядкованим кому-, чому-небудь, перебувати в певній підлеглості. — Товариш Купріян — це, очевидно, керівник основного загону, якому підлягають інші (Олесь Гончар, IV, 1960, 93); Майор Девідсон безпосередньо підлягав генералу (Натан Рибак, Час, 1960, 352); Партійні групи підлягають відповідним партійним органам: Центральному Комітетові Комуністичної партії Радянського Союзу, ЦК компартії союзної республіки, крайкомові, обкомові, окружкомові, міськкомові, райкомові партії (Статут КПРС, 1971, 61); | ||
+ | // чому. Залежати від чого-небудь, підпорядковуватись чомусь. Я рада би приглянутися кождій речі до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися; — адже.. все підлягав строгим законам (Ольга Кобилянська, I, 1956, 123); До десятої він ще читатиме книжку.., а о десятій засинає: такий його розпорядок, що йому, хочуть чи не хочуть, повинні підлягати й гості (Юрій Смолич, I, 1958, 66); | ||
+ | // Зазнавати якоїсь дії. Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети, ніби не підлягаючи вже закону тяжіння, й здавались невагомими (Олександр Довженко, I, 1958, 361). | ||
+ | |||
+ | 3. чому. Потрапляти, підпадати під дію, вплив і т. ін. чого-небудь. Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєннопольовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (Олесь Донченко, III, 1956, 123); Державне майно, яким відають державні установи і підприємства, вилучено з приватного обороту, не підлягає відчуженню (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 7); Ми маєм тридцять шість владик (Ще, богу дякувать, не дуже!),.. Ми їх батьками зовемо, А край — народною красою, Що весь підліг під те ярмо (Павло Грабовський, I, 1959, 249); Говорячи за давні руські говірки, можна враховувати, звичайно, лише порівняно невеликі одмінності, що пізніше легко могли підлягати тим або іншим випадковостям довгого історичного життя (Питання походження української мови, 1956, 107); | ||
+ | // у сполуч. із сл. дискусія, обговорення, сумнів і т. ін., перев. з запереч. не. Бути безсумнівним. Цей жест завжди означав, що слова професора безапеляційні й дискусії не підлягають (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 85); Вирок був остаточний і оскарженню не підлягав (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 219); Не підлягає сумніву зв'язок учасників грудневого повстання з польськими революціонерами (Максим Рильський, III, 1956, 54); Питання про члена або кандидата в члени партії, який не сплатив членських внесків без поважних причин протягом трьох місяців, підлягає обговоренню в первинній партійній організації (Статут КПРС, 1971, 15). | ||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: | ||
+ | |||
+ | ПІДЛЯГАТИ-аю, -аєш, недок. , підлягти, -яжу, -яжеш, док. | ||
+ | |||
+ | 1) кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач. ) | ||
+ | |||
+ | 2) тільки недок. , кому | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М.Пимоненко- Сватання.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підлеглий 2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підлеглий 3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суд козаків.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.- Т-6. 452 с. | ||
− | + | Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с. | |
Поточна версія на 22:10, 29 квітня 2024
Підляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. підлягти, -ля́жу, -жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованию християнської любови. К. ХП. 14.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 452.
ПІДЛЯГАТИ, аю, аєш, недок., ПІДЛЯГТИ, яжу, яжеш, док.
1. кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач.). Тота [та], котра вперед вагувалася нелюбому чоловікові сказати добре слово, мусить тепер поділяти з ним не тільки стіл, але і все, мусить підлягати всім його примхам (Іван Франко, XVI, 1955, 66).
2. тільки недок., кому, чому. Бути підпорядкованим кому-, чому-небудь, перебувати в певній підлеглості. — Товариш Купріян — це, очевидно, керівник основного загону, якому підлягають інші (Олесь Гончар, IV, 1960, 93); Майор Девідсон безпосередньо підлягав генералу (Натан Рибак, Час, 1960, 352); Партійні групи підлягають відповідним партійним органам: Центральному Комітетові Комуністичної партії Радянського Союзу, ЦК компартії союзної республіки, крайкомові, обкомові, окружкомові, міськкомові, райкомові партії (Статут КПРС, 1971, 61); // чому. Залежати від чого-небудь, підпорядковуватись чомусь. Я рада би приглянутися кождій речі до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися; — адже.. все підлягав строгим законам (Ольга Кобилянська, I, 1956, 123); До десятої він ще читатиме книжку.., а о десятій засинає: такий його розпорядок, що йому, хочуть чи не хочуть, повинні підлягати й гості (Юрій Смолич, I, 1958, 66); // Зазнавати якоїсь дії. Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети, ніби не підлягаючи вже закону тяжіння, й здавались невагомими (Олександр Довженко, I, 1958, 361).
3. чому. Потрапляти, підпадати під дію, вплив і т. ін. чого-небудь. Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєннопольовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (Олесь Донченко, III, 1956, 123); Державне майно, яким відають державні установи і підприємства, вилучено з приватного обороту, не підлягає відчуженню (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 7); Ми маєм тридцять шість владик (Ще, богу дякувать, не дуже!),.. Ми їх батьками зовемо, А край — народною красою, Що весь підліг під те ярмо (Павло Грабовський, I, 1959, 249); Говорячи за давні руські говірки, можна враховувати, звичайно, лише порівняно невеликі одмінності, що пізніше легко могли підлягати тим або іншим випадковостям довгого історичного життя (Питання походження української мови, 1956, 107); // у сполуч. із сл. дискусія, обговорення, сумнів і т. ін., перев. з запереч. не. Бути безсумнівним. Цей жест завжди означав, що слова професора безапеляційні й дискусії не підлягають (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 85); Вирок був остаточний і оскарженню не підлягав (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 219); Не підлягає сумніву зв'язок учасників грудневого повстання з польськими революціонерами (Максим Рильський, III, 1956, 54); Питання про члена або кандидата в члени партії, який не сплатив членських внесків без поважних причин протягом трьох місяців, підлягає обговоренню в первинній партійній організації (Статут КПРС, 1971, 15).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови:
ПІДЛЯГАТИ-аю, -аєш, недок. , підлягти, -яжу, -яжеш, док.
1) кому, чому. Бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися (у 1 знач. )
2) тільки недок. , кому
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.- Т-6. 452 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.