Відмінності між версіями «Обкурювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Обкурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''обкури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''Окуривать, окурить. ''Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? ''Мир. Пов. І. 163.  
 
'''Обкурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''обкури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''Окуривать, окурить. ''Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? ''Мир. Пов. І. 163.  
−
1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 147).
 
−
 
−
2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев'яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).
 
−
 
−
3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м'яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).
 
−
 
−
4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.
 
−
 
−
5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).
 
−
 
−
6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).
 
 
[[Категорія:Об]]
 
[[Категорія:Об]]
−
{{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Факультет суспільногуманітарних наук}}
 

Версія за 20:56, 29 квітня 2024

Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Обкурювати&oldid=389349