Відмінності між версіями «Забагнути»
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
[[Категорія: Слова 2024 року]] | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | |||
Поточна версія на 08:13, 24 квітня 2024
Забагну́ти и заба́гти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБАГНУТИ, ну, неш і ЗАБАГТИ, гну, гнеш; мин. ч. забаг, ла, ло; док., перех. і з інфін. Те саме, що забажати. Ще серпень був, як Антосьо забаг: їхати та й їхати до Крутих (Свидн., Люборацькі, 1955, 120); Чому моя душа тебе бажає, Твоя ж на мене й глянуть не забагла? (Фр., XIII, 1954, 242); Що тільки забагне вона, все їй дістане [батько], все добуде (Гончар, Тронка, 1963, 165). ЗАБАГНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ ЗАБАГНУ́ТИ ну́, не́ш, ЗАБА́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. заба́г, ла, ло; док., чого, рідко що, також з інфін. Те саме, що забажа́ти. Приклади: Ще серпень був, як Антосьо забаг: їхати та й їхати до Крутих. (А. Свидницький) Що тільки забагне вона, все їй дістане [батько], все добуде. (О. Гончар) Тривожно думав [Генріх] про імператрицю. Все життя прагнув самотності, а коли вона прийшла, з дурної примхи забагнув мати коло себе цю ніжну істоту. (П. Загребельний) – Чи не забагато забаг ти, хлопче? (І. Нижник)
Ілюстрації
|
|
|
|
