Відмінності між версіями «Милування»
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Поточна версія на 16:32, 23 квітня 2024
Милува́ння, -ня, с. Ласки.
Ми́лування, -ня, с. Помилованіе, прощеніе, пощада. Бог не без милування. Ном. № 4872. До милування нема силування. Ном. № 4979.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МИ́ЛУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ми́лувати. [Овлур:] О княже, в карі й милуванню ти Однаково великий! (Фу., IX, 1952, 304).
МИЛУВА́ННЯ, я, с.
1. нар.-поет., розм. Дія за знач. милува́тися 1. [Настя:] Хоч і довго дожидала, замирала, дожидаючи, а діждалася-таки: і надивилася в його очі чарівні, і наслухалася любих речей, досхочу наслухалася і зазнала милування… (Кроп., V, 1959, 205); Гіркувато пахтів любисток, — гіркий, як і все, що зводить на думку любощі, кохання, милування (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).
2. Дія за знач. милува́тися 2. Весняною прохолодою і духом терпкої прибережної лози впивалися груди. Над головою дзвеніла пісня жайворонка. Та партизанам було не до милування весною (Шер., В партиз. загонах, 1947, 130); Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (Іст. укр. літ., І, 1954, 552).
Публічний електронний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
