Відмінності між версіями «Літувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Літувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Проводить лѣто. ''Де літував, там було й зімувати. ''Ном. № 2714. ''Під стріхою літечко літувала. ''Нп. ''Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. ''Харьк. ''Де твоя пасіка літувала торік? ''Харьк.  
 
'''Літувати, -тую, -єш, '''''гл. ''Проводить лѣто. ''Де літував, там було й зімувати. ''Ном. № 2714. ''Під стріхою літечко літувала. ''Нп. ''Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. ''Харьк. ''Де твоя пасіка літувала торік? ''Харьк.  
 
[[Категорія:Лі]]
 
[[Категорія:Лі]]
subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології
+
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==

Поточна версія на 01:05, 21 квітня 2024

Літувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Нп. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.


Сучасні словники

ЛІТУВАТИ, ую, уєш, /л`і́туватие/ недок . 1. перев. з обставиною місця . Проводити де-небудь літо; жити десь літом. Літуємо, було, у будці, аж покіль приїде на рябому коні осень [осінь] (Барв., Опов.., 1902, 355); Він [кріт] літує І зимує У норі, Тільки шапку Залишає Угорі (Стельмах, Колосок.., 1959, 80). 2. гідр. Залишатися на літо без води (про штучні водойми). Щороку один з ставків літує. Мул з .. ставків використовуємо на добриво (Колг. Укр., 5, 1959, 17).

Орфографія (словоформи)

літувати - дієслово, недоконаний вид

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

ОДНИНА МНОЖИНА

1 особа літую літуємо

2 особа літуєш літуєте

3 особа літує літують


МАЙБУТНІЙ ЧАС

ОДНИНА МНОЖИНА

1 особа літуватиму літуватимемо

2 особа літуватимеш літуватимете

3 особа літуватиме літуватимуть


МИНУЛИЙ ЧАС

ОДНИНА МНОЖИНА

Чоловічий рід літував літували

Жіночий рід літувала

Середній рід літувало


НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

ОДНИНА МНОЖИНА

1 особа літуваймо

2 особа літувай літувайте


ДІЄПРИСЛІВНИК

Теперішній час літуючи

Минулий час літувавши

Інші мови

English літувати - summer, summered, summering, summers summer /sʌməʳ/ Word forms: plural summers VARIABLE NOUN

1. A1 Summer is the season between spring and autumn when the weather is usually warm or hot. In summer I like to go sailing in Long Island. I escaped the heatwave in London earlier this summer and flew to Cork. It was a perfect summer's day. ...in the summer of 1987. ...the summer holidays. He used to spend childhood summers with his grandparents.

2. See also high summer, Indian summer

summer (in British English) /ˈsʌmə/

NOUN

1. (sometimes capital) a. the warmest season of the year, between spring and autumn, astronomically from the June solstice to the September equinox in the N hemisphere and at the opposite time of year in the S hemisphere b. (as modifier) summer flowers a summer dress ▶ Related adjective: aestival

2. the period of hot weather associated with the summer

3. a time of blossoming, greatest happiness, etc

4. mainly poetic a year represented by this season a child of nine summers

VERB

5. (intransitive) to spend the summer (at a place)

6. (transitive) to keep or feed (farm animals) during the summer they summered their cattle on the mountain slopes

Derived forms

summerless (ˈsummerless) ADJECTIVE

summer-like (ˈsummer-ˌlike) ADJECTIVE

summerly (ˈsummerly) ADJECTIVE, ADVERB

summery (ˈsummery) ADJECTIVE

summeriness (ˈsummeriness) NOUN

summer (in British English) /ˈsʌmə/

NOUN

1. Also called: summer tree a large horizontal beam or girder, esp one that supports floor joists

2. another name for lintel

3. a stone on the top of a column, pier, or wall that supports an arch or lintel

summer (in American English) /ˈsʌmər/

NOUN

1. the warmest season of the year: in the North Temperate Zone, generally regarded as including the months of June, July, and August: in the astronomical year, that period between the summer solstice and the autumnal equinox

2. a year as reckoned by this season a youth of sixteen summers

3. any period of growth, development, fulfillment, perfection, etc.

ADJECTIVE

4. of or typical of summer

5. designed for or taking place during summer summer activities

VERB INTRANSITIVE

6. to pass the summer

VERB TRANSITIVE

7. to keep, feed, or maintain during the summer


German Sommer /ˈzɔmɐ/ MASCULINE NOUN

Word forms: Sommers genitive , Sommer plural


summer

im Sommer, des Sommers (geh) in (the) summer

im nächsten Sommer next summer

im Sommer (des Jahres) 1951 in the summer of 1951

Sommer wie or und Winter all year round


Declension

Sommer is a masculine noun. Remember that, in German, both the spelling of the word and the article preceding the word can change depending on whether it is in the nominative, accusative, genitive, or dative case. For further information, see Collins Easy Learning German Grammar.

Case Masculine Singular Masculine Plural

Nominative der Sommer die Sommer

Accusative den Sommer die Sommer

Genitive des Sommers der Sommer

Dative dem Sommer den Sommern

Ілюстрації

Summer.jpg Summer1.jpg Summer4.jpg Summer5.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D1%96%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 https://www.collinsdictionary.com/dictionary/german-english/sommer