Відмінності між версіями «Хвіялка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
Рядок 39: Рядок 39:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]
+
[[Категорія: Слова 2024 року]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 13:38, 19 квітня 2024

Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. Хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


ФІА́ЛКА, и, ж. Трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різноколірними квітками. Фіалки вкривали долину круглими, як п’ятаки, листками (Н.-Лев., II, 1956, 137); З фіалки й конвалії пахощі дишуть (Крим., Вибр., 1965, 72); В кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки (Коп., Сон. ранок, 1951, 145); В березні — квітні розцвітають.. пахучі гірські фіалки з дуже великими ліловими і триколірними квітками (По заповідних місцях.., 1960, 145); *У порівн. Які очі у неї? Не встиг роздивитись. Невже не побачу?.. Протискаюсь плечем і стрічаюся з нею. Наче фіалки після дощу. Темні, м’які, блискучі (Коцюб., II, 1955, 418).

Нічна́ фіа́лка — назва ряду трав’янистих рослин із запашними квітами, що належать до родини орхідних, хрестоцвітих і т. ін.
Ось тут, де пахне горіхом, степом, нічною фіалкою, і спати можна надворі, не залазячи в мішок… (Гончар, Тронка, 1963, 178);
Трико́лірна фіа́лка — те саме, що бра́тки. Фіалка триколірна — трав’яниста одно— або дворічна рослина.. 

Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки звичайно темно-фіолетові або сині (Лікар. рослини.., 1958, 200). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 582.


фіа́лка (пестливе — фіа́лочка) — трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різнокольоровими квітками; символізує радість, але лілові фіалки — це символ жалоби на весіллі дівчини, в якої немає в живих батька; також символ дівоцтва: «На долині ходять паняночки та збирають хвіалочки на неділю на віночки; А я свій утратила Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким»; різні види рослини використовують у народній медицині. З фіалки й конвалії пахощі дишуть (А. Кримський); Ось… Азалії є запашні, конвалії свіжі, фіалочки гожі (Леся Українка); Ой зацвіли фіалочки, зацвіли, зацвіли, Та всі гори-полонини вони сподобили (коломийка); у сполученнях: нічна́ фіа́лка — назва ряду трав’янистих рослин із запашними квітами, що належать до родини орхідових, хрестоцвітих (наприклад матіола та ін.); трико́лірна (польова́)

фіа́лка — братки; див. ще брат-і-сестра́.

Ілюстрації

Хвіялка.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання