Відмінності між версіями «Тарабанити»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:33, 19 квітня 2024
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАРАБАНИТИ, ню, ниш, недок., розм . 1. неперех., рідко. Те саме, що барабанити 1. Баран не оглядався. Ішов і тарабанив щосили (Фр., VII, 1951, 348); // також перех., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. [Олімпіада Іванівна:] Вона [пані] вже й так скаржиться, що ми не даєм їй займатись музикою.. [Любов:] А втім, нехай тарабанить, що ж, все одно вже (Л. Укр., II, 1951, 67); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Перв., Дикий мед, 1963, 32).
2. неперех. Часто й гучно стукати (у двері, вікно тощо). Григорій Химочка скочив із свого ослона... Знадвору хтось настирливо та невгавно тарабанив (Епік, Тв., 1958, 157); Розплющив я очі - хтось у шибку тарабанить (Мур., Бук. повість, 1959, 220); // Утворювати короткі, переривчасті звуки під час руху, дії (про машину, мотор і т. ін.). Моторка, високо несла перед собою ліхтар, як факел. Мотор лунко тарабанив (Донч., II, 1956, 185); Дорога гуркоче, колеса тарабанять (Гуц., Скупана.., 1965, 205); // Дрібно стукати по чомусь; барабанити (у 2 знач.). Карпо Петрович жував і в задумі м'яко тарабанив пучками в стіл (Коцюб., II, 1955, 367); Тарабанив Об шибку сніг, сухий, дрібний, як сіль (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 91).
3. перех. і неперех., перен., зневажл. Швидко й невиразно говорити, читати; базікати. - Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, - тарабанила сваха, заплутуючись у думках (Н.-Лев., III, 1956, 55); [Самопал:] Забирай оці скарби та за розум візьмись. [Риндя:] Візьміться, візьміться. [Кряж:] Не тарабань, Риндя! (Зар., Антеї, 1962, 216).
4. перех., перен. Везти, нести щось важке й велике. [Дарина:] Та вам же їх [відра] тарабанити на гору тяжко (Стар., Вибр., 1959, 264); Гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар. І теж кудись тарабанив - до Києва і далі Дніпром (Смолич, Мир.., 1958, 179).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8
