Відмінності між версіями «Сідлати»

Поточна версія на 13:30, 19 квітня 2024

Сідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СІДЛАТИ, аю, аєш, недок., перех. Накладати й закріплювати сідло на спині (коня або іншої тварини). Не тоді коней сідлають, як верхи сідають (Укр.. присл.., 1955, 205); У неділю вранці Брат коня сідлає (Рудан., Тв., 1959, 73); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Смолич, V, 1959, 698); Сідлать коня! Гей, у погоню швидше! (Рильський, II, 1960, 22); // перен., розм. Підкоряти когось собі. Великі злодії сідлають праці люд, Аж поки злива маси не розбудить (Еллан, І, 1958, 255).

@ Сідлати свого коня (коника), рідко - те саме, що Сідати (сісти) на свого коника (див. коник). - Добре, що є біля чого товктися.. - Та що там доброго? Нема тепер добра ні від сонця, ні від місяця, - сідлає дядечко свого незмінного коня (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 12).

Ілюстрації

x140px

x140px

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання