Відмінності між версіями «Догоріти»

Поточна версія на 11:03, 19 квітня 2024

Догоріти. См. Догоряти.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДОГОРЯТИ, яю, яєш і рідко ДОГОРАТИ, аю, аєш, недок., ДОГОРІТИ, рю, риш, док. 1. Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. В печі догоряють якісь опилки (Фр., VII, 1951, 344); Стою довго, доки вогники сірників, що запалюються регулярно й догорають до краю, зацікавлюють мене (Ю. Янов., II, 1958, 22); Свічка догоріла й погасла (Кочура, Зол. грамота, 1960, 82).

2. перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. На заході догоряла ніжна несмілива заграва (Донч., IV, 1957, 522); За лісом догоряла вечірня зоря (Руд., Остання шабля, 1959, 84); // Закінчуватися. Догоряє літо (Собко, Матв. затока, 1962, 228); Синій вечір тоскно догоряє (Сос., Так ніхто.., 1960, 52); Минула, одійшла косовиця на Потоках, Останній день догорів (Рудь, Гомін.., 1959, 27).

3. перен. Поступово втрачати сили, слабнути; вмирати. Вийшов [Наум] із кімнати, подививсь на Марусю, бачить, що вона як тая свічечка догоряє (Кв.-Осн., II, 1956, 84); Добриня догоряв, і тільки ще слабі проблиски життя світилися в його глибоких темних очах (Оп., Іду.., 1958, 314).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання