Відмінності між версіями «Спаш»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | |||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 08:07, 19 квітня 2024
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Ном. № 4071. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. Левиц. Пов. 227.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СПАШ, у, ч. Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава. [Данило:] Який же спаш його бик зробив? Тепер глибока осінь; здається, вже й трави нема (К.-Карий, І, 1960, 177); Десятки дітей-пастухів з величезними ціпками в руках вартували хліб од спашів (Л. Янов., І, 1959, 416); На його найкращій сандомирці бродила маслакувата людська худоба. Правда, об'їждчик зайняв її, контора стягне з дядьків за спаш (Стельмах, І, 1962, 353).
У спаш ускочити (забрести, податися і т. ін. ) - зайти на посіви, сінокіс (про худобу). Уже й маленькі лошата й телята одвикають скакати, бо котре хоч трохи вище підскочить, то й ускочить у спаш (Сам., II, 1958, 343); Знаючи норов нашої шкапи, я дуже опасався [побоювався], щоб вона кудись не забрела в спаш (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
