Відмінності між версіями «Смакота»
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smakota18042024.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smakota18042024.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smakota_1_18042024.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smakota_1_18042024.png|x140px]] | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:smakota_2_18042024.png|x140px]] | |
|} | |} | ||
Версія за 21:23, 18 квітня 2024
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.
Зміст
Тлумачення слова
СМАКОТА́, и, жін., розм. 1. Те саме, що смак 1. — Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 112).
2. Що-небудь дуже смачне. — Яка смакота і красота на столі! — захоплювалася Любочка (Вадим Собко, Справа.., 1959, 17); — Уявіть собі півдюжини засмажених голуб'ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).
3. Смакота, ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.
Орфографія (словоформи)
Смакота - іменник, жіночий рід, неістота
Відмінок / Однина
Називний: смакота
Родовий: смакоти
Давальний: смакоті
Знахідний: смакоту
Орудний: смакотою
Місцевий: на/у смакоті
Кличний: смакото
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 394.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 155.
https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
