Відмінності між версіями «Грап»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура) | Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура) | ||
| − | '''2.''' | + | '''2.''' Граф (заст. укр. грап; від нім. Graf; лат. comes (букв. «супутник»), фр. comte; англ. earl або count) — королівська посадова особа, спадковий титул в Західній та Східній Європі. |
| + | |||
| + | '''3.''' | ||
Тлумачення із "словника Української мови" | Тлумачення із "словника Української мови" | ||
| Рядок 39: | Рядок 41: | ||
| Кличний|| графе|| графи | | Кличний|| графе|| графи | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ''Титул comes виник в IV столітті в Римській імперії'' і спочатку присвоювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник). В Ранньому Середньовіччі, титул графа переосмислюється, повністю прив'язуючись до феодальної системи. | ||
| + | |||
| + | ''У період феодальної роздробленості граф'' — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) титул вищого дворянства (жінка — графиня, заст. укр. грапи́ня). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління. | ||
| + | |||
| + | Англійське earl (зі скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул. Інший англійський титул count хоч і позначає ієрархічно ідентичний титул, але традиційно був прив'язаний до феодальної землі, графства. | ||
| + | |||
| + | ''У Франкській державі граф'' володів з другої половини VI століття в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877) посада і володіння графа стали спадковими. Серед графів були: Сер Марсель, Адам Мілляр та інші. | ||
| + | |||
| + | ''У Польщі титул графа'' (пол. Hrabia) міг надаватися королем, закордонними монархами, а пізніше і сеймом. Титул одержували лише обрані. Серед них: Віліям Марсель, Джордж Недошитко, Франціс Берн та інші. Залежно від повноважень, існували такі різновиди титулу: | ||
| + | |||
| + | ''В Священій Римській імперії та Німеччині'': | ||
| + | Маркграф — управитель провінції — марки; | ||
| + | |||
| + | Пфальцграф (палатин) — управитель палатинату; | ||
| + | |||
| + | Ландграф — управитель землі, наданої імператором, якому він безпосередньо підлягав; | ||
| + | |||
| + | Бургграф — управитель королівського замку. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 19:07, 18 квітня 2024
Грап, -па, м. Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. ГОРОХ-українські словники
ГРАФ а, ч. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул.
Приклади: [Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства. (Леся Українка)
Ліс і клапоть землі належав колись старому графові. (М. Івченко)
Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура)
2. Граф (заст. укр. грап; від нім. Graf; лат. comes (букв. «супутник»), фр. comte; англ. earl або count) — королівська посадова особа, спадковий титул в Західній та Східній Європі.
3. Тлумачення із "словника Української мови"
граф- іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина.
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | граф | графи |
| Родовий | графа | графів |
| Давальний | графу, графові | графам |
| Знахідний | граф, графа | графи, графів |
| Орудний | графом | графами |
| Місцевий | на/у графі | на/у графах |
| Кличний | графе | графи |
Титул comes виник в IV столітті в Римській імперії і спочатку присвоювався вищим сановникам (наприклад, лат. comes sacrarum largitionum — головний скарбник). В Ранньому Середньовіччі, титул графа переосмислюється, повністю прив'язуючись до феодальної системи.
У період феодальної роздробленості граф — феодальний володар графства, потім (з ліквідацією феодальної роздробленості) титул вищого дворянства (жінка — графиня, заст. укр. грапи́ня). Як титул формально продовжує зберігатися в більшості країн Європи з монархічною формою правління.
Англійське earl (зі скандинавського jarl) спочатку позначало вищу посадову особу, але з часів норманських королів перетворилося на почесний титул. Інший англійський титул count хоч і позначає ієрархічно ідентичний титул, але традиційно був прив'язаний до феодальної землі, графства.
У Франкській державі граф володів з другої половини VI століття в своєму округу-графстві судовою, адміністративною і військовою владою. За ухвалою Карла II Лисого (Керсийський капітулярій, 877) посада і володіння графа стали спадковими. Серед графів були: Сер Марсель, Адам Мілляр та інші.
У Польщі титул графа (пол. Hrabia) міг надаватися королем, закордонними монархами, а пізніше і сеймом. Титул одержували лише обрані. Серед них: Віліям Марсель, Джордж Недошитко, Франціс Берн та інші. Залежно від повноважень, існували такі різновиди титулу:
В Священій Римській імперії та Німеччині: Маркграф — управитель провінції — марки;
Пфальцграф (палатин) — управитель палатинату;
Ландграф — управитель землі, наданої імператором, якому він безпосередньо підлягав;
Бургграф — управитель королівського замку.
Ілюстрації
|
|
|
|
